Перейти до вмісту

Чернілевський Сергій Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Володимирович Чернілевський
Народження30 жовтня 1945(1945-10-30) (79 років)
Гришки, Хмельницька область
КраїнаУкраїна Україна
ПриналежністьЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
ОсвітаКиївське вище загальновійськове командне училище
Звання Генерал-полковник
КомандуванняЗахідне оперативне командування

Сергій Володимирович Чернілевський (30 жовтня 1945, Хмельницька область) — український військовик. Генерал-полковник. Командувач військами Західного оперативного командування (1998–2003).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 жовтня 1945 року у селі Гришки на Хмельниччині в багатодітній селянській сім’ї. У 1961 році закінчив Гришковецьку 8-мирічну школу. Закінчивши Радовецьку середню школу в 1963 році, поступив до Київського вищого загальновійськового училища. У 1967 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. Фрунзе, Військову академію ім. М. Фрунзе (1977), Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР (1989). Після закінчення навчання проходив військову службу в Забайкальському військовому окрузі (Російська Федерація) на посадах командира взводу, роти.

  • З 1967 по 1972 р. проходив службу в Забайкальському військовому окрузі на посадах командира кулеметного взводу, секретаря комітету ВЛКСМ батальйону, командира кулеметної роти;
  • 1972-1974 рр. – командир мотострілецького батальйону в Одеському військовому окрузі;
  • 1974-1978 рр. - начальник штабу 594-го механізованого полку (м. Вільнюс);
  • 1979-1982 рр. – командир 167 мотострілецького полку (м. Калінінград);
  • 1982-1984 рр. – заступник командира 1-ї Московської – Пролетарської мотострілецької дивізії;
  • 1984-1988 рр. – командир 26-ї мотострілецької дивізії Прибалтійського округу (м. Гусєв, Калінінградська область);
  • 1987-1989 рр. – слухач академії Генерального штабу ім. М.В. Фрунзе (м. Москва);
  • 1989-1992 рр. – начальник штабу 3-ї танкової армії – заступник головнокомандувача Західної групи військ (Німеччина);
  • 1992 р. – прийняв військову присягу на вірність народу України;
  • 1992-1998 рр. – 1-й заступник командувача військ Одеського військового округу;
  • З жовтня 1998 року по жовтень 2003 р. — командувач військ Західного оперативного командування.[1]
  • З жовтня 2003 року — у розпорядженні Міністра оборони України.
  • У березні 2004 року звільнений з лав Збройних Сил України у запас.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь»,
  • інші медалі і відомчими відзнаками Збройних Сил СРСР та України

Сім'я

[ред. | ред. код]

Брати та сестри:

  • Валентин Володимирович Чернілевський;
  • Миколай Володимирович Чернілевський;
  • Анатолій Володимирович Чернілевський;
  • Любов Володимирівна Побокіна (Чернілевська);
  • Тетяна Володимирівна Чернілевська;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Міністр оборони покарав підлеглого. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
  2. Науковці України Еліта Держави. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]