Чернітка тепуйська
| Чернітка тепуйська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_The_birds_of_British_Guiana.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Myioborus castaneocapilla (Cabanis, 1849) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Myioborus brunniceps castaneocapilla | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Чернітка тепуйська[2] (Myioborus castaneocapilla) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Мешкає у Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Раніше вважалася підвидом рудоголової чернітки.[3]
Довжина птаха становить 13 см. Довжина крила самця становить 6,2—7 см, довжина крила самиці 5,9-6,5 см. Голова оливково-коричнева, обличчя темне, на тімені рудувато-коричнева пляма. Верхня частина тіла оливково-коричнева. Крила і хвіст чорні, нижня частина тіла жовта, гузка біла. Лапи і дзьоб чорні.
Виділяють три підвиди:[4]
- M. c. castaneocapilla (Cabanis, 1849) — Гран-Сабана (південно-східна Венесуела, західна Гаяна і північна Бразилія);
- M. c. duidae Chapman, 1929 — Серро-Дуйда, Серро-Уачамакарі, Серро-Пару (центральна частина штату Амасонас), Серро-Хауа (південний захід штату Болівар);
- M. c. maguirei Phelps & Phelps Jr, 1961 — Серро-Ла-Небліна (південь штату Амасонас).
Тепуйські чернітки живуть у вологих тропічних гірських лісах тепуїв на висоті 1200-2200 м над рівнем моря. Це осілий вид по всьому ареалу.
- ↑ BirdLife International (2016). Myioborus castaneocapilla. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ J.L. Pérez-Emán. Molecular phylogenetics and biogeography of the Neotropical redstarts (Myioborus; Aves, Parulinae). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 37 (2), ss. 511–528, 2005. doi:10.1016/j.ympev.2005.04.013 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 72 ; 196.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |