Очікує на перевірку

Черокі (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мова черокі
ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ
tsalagi gawonihisdi
Поширена вСША США
РегіонОклахома і резервації черокі у Північній Кароліні
Носії15.000-22.000
Писемністьскладова писемність черокі, латиниця
Класифікаціяірокезька сім'я: Південноірокезька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2chr
ISO 639-3chr

Черокі (ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, МФА: [dʒalaˈɡî ɡawónihisˈdî]) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.

Фонологія

[ред. | ред. код]

У мові черокі тільки один губний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.

Приголосні

[ред. | ред. код]
Лабіальний Альвеолярні палатальні Велярний Глоткові
Аспіранти t k
Вибухові d g ʔ
Африкати ʦ
Спіранти s h
Носові m n
Апроксиманти j ɰ
Бічні l

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Середні Задні
Верхні i u
Середньо-верхні e ə o
Нижні a

Дифтонги

[ред. | ред. код]
Первісне поширення мови черокі

У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг: /ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.

Тони

[ред. | ред. код]

У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна.

Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними, та, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.

Граматика

[ред. | ред. код]

Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:

Форма дієслова ge: ga
G- e: -g -a
займенникова приставка корінь «йти» суфікс виду суфікс способу

Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає наступні елементи:

  1. Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу та однину,
  2. Корінь -e- — «йти»,
  3. Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
  4. Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.

У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.

Лексика

[ред. | ред. код]

Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:

  • Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
  • Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліціянт».

Багато слів, однак, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.

Писемність

[ред. | ред. код]
Писемність черокі
Докладніше: Писемність черокі

Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.

Діалекти і еволюція мови

[ред. | ред. код]

У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.

Відповідність складів діалекту Оталі і абетки Секвої
Склад Оталі Номер в абетці Секвої Символ в абетці Секвої Латинська транслітерація
Nah 32 Ꮐ nah
Hna 31 Ꮏ hna
Qua 38 Ꮖ qua
Que 39 Ꮗ que
Qui 40 Ꮘ qui
Quo 41 Ꮙ quo
Quu 42 Ꮚ quu
Quv 43 Ꮛ quv
Dla 60 Ꮬ dla
Tla 61 Ꮭ tla
Tle 62 Ꮮ tle
Tli 63 Ꮯ tli
Tlo 64 Ꮰ tlo
Tlu 65 Ꮱ tlu
Tlv 66 Ꮲ tlv
Tsa 67 Ꮳ tsa
Tse 68 Ꮴ tse
Tsi 69 Ꮵ tsi
Tso 70 Ꮶ tso
Tsu 71 Ꮷ tsu
Tsv 72 Ꮸ tsv
Hah 79 Ꮿ ya
Gwu 11 Ꭻ gu
Gwi 40 Ꮘ qui
Hla 61 Ꮭ tla
Hwa 73 Ꮹ wa
Gwa 38 Ꮖ qua
Hlv 66 Ꮲ tlv
Guh 11 Ꭻ gu
Gwe 39 Ꮗ que
Wah 73 Ꮹ wa
Hnv 37 Ꮕ nv
Teh 54 Ꮦ te
Qwa 06 Ꭶ ga
Yah 79 Ꮿ ya
Na 30 Ꮎ na
Ne 33 Ꮑ ne
Ni 34 Ꮒ ni
No 35 Ꮓ no
Nu 36 Ꮔ nu
Nv 37 Ꮕ nv
Ga 06 Ꭶ ga
Ka 07 Ꭷ ka
Ge 08 Ꭸ ge
Gi 09 Ꭹ gi
Go 10 Ꭺ go
Gu 11 Ꭻ gu
Gv 12 Ꭼ gv
Ha 13 Ꭽ ha
He 14 Ꭾ he
Hi 15 Ꭿ hi
Ho 16 Ꮀ ho
Hu 17 Ꮁ hu
Hv 18 Ꮂ hv
Ma 25 Ꮉ ma
Me 26 Ꮊ me
Mi 27 Ꮋ mi
Mo 28 Ꮌ mo
Mu 29 Ꮍ mu
Da 51 Ꮣ da
Ta 52 Ꮤ ta
De 53 Ꮥ de
Te 54 Ꮦ te
Di 55 Ꮧ di
Ti 56 Ꮨ ti
Do 57 Ꮩ do
Du 58 Ꮪ du
Dv 59 Ꮫ dv
La 19 Ꮃ la
Le 20 Ꮄ le
Li 21 Ꮅ li
Lo 22 Ꮆ lo
Lu 23 Ꮇ lu
Lv 24 Ꮈ lv
Sa 44 Ꮜ sa
Se 46 Ꮞ se
Si 47 Ꮟ si
So 48 Ꮠ so
Su 49 Ꮡ su
Sv 50 Ꮢ sv
Wa 73 Ꮹ wa
We 74 Ꮺ we
Wi 75 Ꮻ wi
Wo 76 Ꮼ wo
Wu 77 Ꮽ wu
Wv 78 Ꮾ wv
Ya 79 Ꮿ ya
Ye 80 Ᏸ ye
Yi 81 Ᏹ yi
Yo 82 Ᏺ yo
Yu 83 Ᏻ yu
Yv 84 Ᏼ yv
To 57 Ꮩ do
Tu 58 Ꮪ du
Ko 10 Ꭺ go
Tv 59 Ꮫ dv
Qa 73 Ꮹ wa
Ke 07 Ꭷ ka
Kv 12 Ꭼ gv
Ah 00 Ꭰ a
Qo 10 Ꭺ go
Oh 03 Ꭳ o
Ju 71 Ꮷ tsu
Ji 69 Ꮵ tsi
Ja 67 Ꮳ tsa
Je 68 Ꮴ tse
Jo 70 Ꮶ tso
Jv 72 Ꮸ tsv
A 00 Ꭰ a
E 01 Ꭱ e
I 02 Ꭲ i
O 03 Ꭳ o
U 04 Ꭴ u
V 05 Ꭵ v
S 45 Ꮝ s
N 30 Ꮎ na
L 02 Ꭲ i
T 52 Ꮤ ta
D 55 Ꮧ di
Y 80 Ᏸ ye
K 06 Ꭶ ga
G 06 Ꭶ ga

Література

[ред. | ред. код]
  • Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the Rosetta Project)
  • Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the Rosetta Project)

Посилання

[ред. | ред. код]
Писемність і мова черокі
у сестринських Вікіпроєктах
wikt: Означення у Вікісловнику?
voy: Писемність і мова черокі у Вікімандрах?
CMNS: Писемність і мова черокі у Вікісховищі?
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою черокі
ᎤᎵᎮᎵᏍᏗ

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черокі_(мова)&oldid=42399679