Координати: 48°34′58″ пн. ш. 30°7′21″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 30.12250° сх. д. / 48.58278; 30.12250
Очікує на перевірку

Черповоди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черповоди
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Тер. громада Паланська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71060190160014469
Основні дані
Засноване 18 століття[2]
Населення 615 (01.01.2024)[1]
Площа 3,499 км²
Поштовий індекс 20370
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°34′58″ пн. ш. 30°7′21″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 30.12250° сх. д. / 48.58278; 30.12250
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Місцева влада
Адреса ради 20370, Черкаська обл., Уманський район, с. Черповоди, вул. Ринкова, 1
Сільський голова Олійник Ігор Миколайович
Карта
Черповоди. Карта розташування: Україна
Черповоди
Черповоди
Черповоди. Карта розташування: Черкаська область
Черповоди
Черповоди
Мапа
Мапа

Черпово́ди (колишня назва Чорновод та Черповод ) — село в Україні, в Паланській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Ятрань (притока Синюхи) за 23 км на південний захід від міста Умань. Населення становить 615 осіб (станом на 1 січня 2024 р.).

Назва

[ред. | ред. код]

Нині назва Черповод походить від двох слів "черпати" і "вода", тобто черпати (набирати) воду. А стара назва означала чорну воду, тобто селище з чорною водою.

Історія

[ред. | ред. код]

В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологическая карта Киевской губернии" зазначено, що в села Чорновод є 8 курганів.

В книзі Л.І.Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Черповод село при р. Ятрань між Томашівкою та Рижавкою. Всього мешканців 1225; землі 2576 десятин. В один і той час разом з Рижанівкою (Рижавкою?) Черповод дістався Адаму Мощенському, а потім його сину Йосипу. Йосип Мощенський в 1843 році продав Черповод нинішньому власнику Михайлу Антоновичу Крижанівському. Церква Богословська , дерев'яна, 6 класу; землі має 39 десятин; збудована 1741 року.

До ХХ століття мало назву "Черновод".

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло близько 200 мешканців села.[3]

Герої Другої Світової війни

[ред. | ред. код]

Ногороджені орденом Вітчизняної війни I ступеня

  • Романюк Афанасій Олексійович — також Орден Червоної Зірки та медаль "За оборону Сталінграда"
  • Чернечук Іван Никонович
  • Ткачук Нифонт Семенович
  • Деренюк Василь Андрійович
  • Рахнянський Павло Дементійович
  • Безкоровайний Леонід Юхимович
  • Ільченко Іван Степанович
  • Олійник Федір Кирилович
  • Вовненко Михайло Семенович
  • Вовненко Іван Тимофійович
  • Байдюк Андрій Харитонович
  • Байдюк Петро Дмитрович
  • Сологуб Олексій Семенович

Нагороджені орденом Вітчизняної війни II ступеня

  • Яремчук Микола Васильович
  • Яремчук Іван Антонович
  • Яремчук Григорій Іванович
  • Коваленко Павло Романович
  • Коваленко Мефодій Дмитрович
  • Кольба Тимофій Євменович
  • Кольба Сергій Іванович
  • Кольба Андрій Лукич
  • Кир'язова Марія Іванівна
  • Чернечук Давид Никонович
  • Чеканюк Степан Йосипович
  • Чеканюк Всеволод Йосипович
  • Сигнаєвський Яків Давидович
  • Соколинський Тимофій Анатолійович
  • Деренюк Федір Карпович
  • Деренюк Григорій Васильович
  • Реверук Петро Купріянович
  • Рахнянський Іван Дем'янович
  • Романюк Михайло Омелянович
  • Романюк Афанасій Олексійович
  • Рябокобилюк Петро Миколайович
  • Романенко Іван Васильович
  • Метельський Тимофій Михайлович
  • Мельник Михайло Петрович
  • Мельник Дем' ян Трохимович
  • Мельник Афанасій Андрійович
  • Метельський Тимофій Михайлович
  • Марущак Хома Матвійович
  • Лупар Лукаш Федорович
  • Ільницький Микола Ілліч
  • Дідурик Леонід Андрійович
  • Дідурик Олексій Лаврентійович
  • Заєць Пилип Іларіонович
  • Перенчук Мефодій Микитович
  • Перенчук Дмитро Сидорович
  • Олійник Євсей Іванович
  • Олійник Андрій Пилипович
  • Герняк Захарій Олексійович
  • Найчук Валентин Полікарпович
  • Завірюха Василь Карлович
  • Головчук Дмитро Наумович
  • Головчук Григорій Наумович
  • Вовненко Марко Євтихійович
  • Бабій Тимофій Данилович
  • Бабенко Максим Омелянович
  • Перенчук Максим Микитович

Нагороджені Орденом Слави III ступеня

  • Сигнаєвський Яків Давидович
  • Хорохонько Гаврило Ілліч

Нагороджені Орденом Червоної Зірки

  • Деренюк Іван Петрович (двічі)
  • Коваленко Олексій Трохимович — також медаль "За відвагу"
  • Дідурик Леонід Андрійович — також медаль "За бойові заслуги", Орден Червоного Прапора, медаль "За перемогу над Німеччиною"
  • Поліщук Леонід Іванович (двічі) — а також медалі: "За взяття Берліна", "За звільнення Варшави", "За перемогу над Німеччиною"
  • Камінський Степан Іванович — а також медалі: "За взяття Кенігсберга", "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною"

Нагородженні медалями

  • Деренюк Василь Авдійович — "За відвагу" (двічі) та "За перемогу над Німеччиною"
  • Деренюк Дмитро Олексійович — "За відвагу" та "за перемогу над Японією"
  • Деренюк Філімон Петрович — "За бойові заслуги"
  • Коваленко Мефодій Дмитрович — "За бойові заслуги"
  • Нижник Микола Кирилович — "За відвагу"
  • Олійник Тимофій Ігнатійович — "За відвагу" та "За перемогу над Німеччиною"
  • Олійник Яким Григорович — "За відвагу"
  • Яремчук Іван Антонович — "За бойові заслуги"
  • Бурлака Марко Михайлович — "За відвагу"
  • Чеканюк Степан Йосипович — "За бойові заслуги", "За перемогу над Німеччиною", "За взяття Кенігсберга", "За оборону Сталінграда"
  • Чеканюк Федір Захарович — "За бойові заслуги", "За оборону Ленінграда", "За перемогу над Німеччиною"
  • Шуляк Григорій Карпович — "За відвагу", "За перемогу над Німеччиною"
  • Метельський Іван Федосійович — "За бойові заслуги" та "За перемогу над Німеччиною"
  • Чеканюк Терентій Захарович — "ЗА відвагу" та "За перемогу над Німеччиною"

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року в селі проживали 784 особи.

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 761 97,07 %
Молдовська 15 1,91 %
Інше 8 1,02 %
Разом 784 100,00 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Паланської сільскої громади. Процитовано 9 березня 2024.
  2. УРЕ. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 20 грудня 2020.
  3. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]