Черче (Камінь-Каширський район)
село Черче | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Камінь-Каширський район |
Тер. громада | Камінь-Каширська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07040010530037025 |
Основні дані | |
Населення | 1705 |
Площа | 10,432 км² |
Густота населення | 163,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44510 |
Телефонний код | +380 03357 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°44′31″ пн. ш. 24°52′53″ сх. д. / 51.74194° пн. ш. 24.88139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
151 м |
Водойми | Турія |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44510,с.Черче,вул.Шкільна,4 |
Карта | |
Мапа | |
Че́рче — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Поштовий індекс — 44510
Налічується близько 1200 жилих будинків.
Голова сільської ради — Соколов Юрій Анатолійович.
Село Черче, за легендою, утворилося довкола монастиря, який існував тут колись давно. Кажуть, що монахи з Мілецького монастиря припливли сюди по Турії човнами й улаштували собі келії на її берегах. На їхню честь село й назвали Чернче, згодом назва спростилася й трансформувалась у Черче. Неподалік розташувалося невелике село Острівок, давніша назва якого — Островки — розповідає про те, що перші садиби будували тут на підвищених острівках, серед боліт.
Розвивається сільське господарство (посідає провідні позиції в районі по вирощуванню картоплі та моркви), деревообробка.
Працює одна загальноосвітня школа I—III ступеня.
- Гурич Олександр Васильович (1984-2024) – солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Життя обірвалося 4 травня 2024 року внаслідок отриманого поранення під час виконання бойового завдання.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1729 осіб, з яких 832 чоловіки та 897 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1703 особи.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,82 % |
російська | 0,18 % |
- Поруч з селом розташований гідрологічний заказник місцевого значення Турський.
- У селі є великодня традиція, що у п'ятницю паску печуть «чорну», тобто з житнього борошна. А у суботу з пшеничного борошна «білу» паску, яку освячують в церкві.[4]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ "Битки", "волочебне" і "поливаний понеділок": яких традицій дотримувалися волиняни на Великдень
- Картка села[недоступне посилання з травня 2019]
- Природно-заповідний фонд Волинської області [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Че́рче // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.270
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |