Перейти до вмісту

Чеслав Нанке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чеслав Нанке
Народився13 вересня 1883(1883-09-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Коросно, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 червня 1950(1950-06-26) (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, вчитель, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові Редагувати інформацію у Вікіданих

Чеслав Нанке (пол. Czesław Nan­ke; 13 вересня 1883, Кросно — 26 червня 1950, Краків) — польський історик, картограф, автор підручників, популяризатор. Професор (1938).

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив зі спольщеної німецької родини. Народився в м. Кросно (нині місто в Польщі) в сім'ї адвоката. Школу та гімназію закінчив у м. Самбір. 1902—1906 вивчав право, історію та географію у Львівському університеті. У лютому 1907 захистив докторську дисертацію на тему: «Szla­c­hta wołyńska wobec Konstytucji 3 Maja» (керівник — професор Б.Дембіньський). 1902—1906 — працівник Бібліотеки Оссолінських у Львові. Гімназійний учитель у Тарнові (1907), Самборі (1907—1913) та Львові (1914—1939). Член Римських археографічних експедицій, організованих Краківською АН (1910—1912, 1921, 1930). Результатом цих експедицій стала праця «Z dziejów polityki Kurii Rzymskiej wobec Polski (1587—1589)» (1923), на підставі захисту якої здобув габілітацію (1925). 1925—1939 — викладач Львівського університету (від 1938 — професор).

Автор багатьох популярних гімназійних підручників: «Historia średniowieczna, podręcznik dla klas wyższych szkół średnich» (1923), «Historia nowożytna» (в 2-х част., 1924—1926), «Szkolny atlas historyczny. Dzieje średniowieczne i nowożytne» (1932) й ін. Переклав польською «Кня­зя» Нікколо Макіявеллі та «Анти­ма­кі­авеллі» прусського короля Фрідріха II Гогенцоллерна (1920). Член Наукового товариства у Львові (1920) та Польського історичного товариства (1923). 1941—1944 викладав у Таємному університеті у Львові. 1945—1947 — викладач ліцею в Тарнові. Від 1949 — доцент Ягеллонського університету та Школи політичний наук у Кракові. Опублікував «Historia dyplomacji, cz. 1: Rozwój form dyplomatycznych» (1947).

Помер у м. Краків.

Джерела та література

[ред. | ред. код]