Чехарін Євген Михайлович

Чехарін Євген Михайлович
Народився	22 листопада 1924(1924-11-22)  село Губіно Козельського повіту, тепер Козельського району Калузької області, Росія
Помер	26 квітня 2001(2001-04-26) (76 років)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	педагог
Alma mater	Московський юридичний інститутd
Науковий ступінь	доктор філософських наук і кандидат юридичних наук
Заклад	Юридичний факультет Московського державного університетуd
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Російська академія наук
Партія	КПРС
Нагороди	Знак пораненняd

Євген Михайлович Чехарін (22 листопада 1924(19241122), село Губіно Козельського повіту, тепер Козельського району Калузької області, Росія — 26 квітня 2001, місто Москва) — радянський діяч, ректор Вищої партійної школи при ЦК КПРС, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради Росіійської РФСР 11-го скликання. Кандидат юридичних наук, доктор філософських наук (1971), професор (1972). Член-кореспондент Академії наук СРСР (Російської академії наук) з відділення філософії і права (з 1976).

Життєпис

У 1941—1943 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Служив автоматником 11-ї гвардійської дивізії 16-ї армії Західного фронту. У 1942 році вступив до комсомолу. 28 серпня 1943 року отримав важке поранення, був демобілізований із армії. З 1943 року викладав військову справу в середній школі.

У 1949 році закінчив Московський юридичний інститут.

У 1949—1952 роках — помічник Козельського районного прокурора Калузької області.

Член ВКП(б) з 1950 року.

У 1952—1954 роках — старший викладач, заступник декана Московського юридичного інституту. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Процесуальне становище радянського прокурора в суді другої інстанції».

У 1954—1959 роках — старший викладач, заступник секретаря партійного комітету, секретар партійного комітету Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1959—1962 роках — секретар, 2-й секретар, 1-й секретар Ленінського районного комітету міста Москви.

У 1962 році — заступник завідувача, у 1962 році — завідувач відділу науки, шкіл і культури ЦК КПРС по РРФСР.

У 1962—1964 роках — 1-й заступник завідувача ідеологічного відділу ЦК КПРС по промисловості РРФСР.

У 1965—1972 роках — заступник завідувача відділу науки і навчальних закладів ЦК КПРС.

У 1971 році захистив докторську дисертацію «Теоретичні проблеми політичної системи радянського суспільства».

У 1972—1978 роках — ректор Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1978—1983 роках — заступник міністра культури СРСР.

27 серпня 1983 — 24 серпня 1989 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР.

Одночасно у 1984—1991 роках — голова президії Центральної ради Всеросійського товариства охорони пам'яток історії і культури. Голова Наукової ради Академії наук СРСр з проблем російської культури (з липня 1987).

З серпня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Автор праць з теорії держави і права, з проблем політичної системи радянського суспільства.

Помер 26 квітня 2001 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

• орден Леніна
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• орден Вітчизняної війни І ст. (1985)
• медаль «За відвагу» (1946)
• медалі

Джерела

• Чехарин Евгений Михайлович [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чехарин Евгений Михайлович [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)