Чина японська

Чина японська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Чина (Lathyrus)
Вид:	Чина японська (L. japonicus)
Біноміальна назва
	Lathyrus japonicus; Willd., 1802

Чина японська (Lathyrus japonicus) — вид трав'янистих рослин родини бобові (Fabaceae), поширений на берегах помірної Азії, Європи, Північної Америки та Південної Америки.

Опис

Багаторічна, трав'яниста рослина. стебла довжиною 50–80 см. Стовбурові столони, повзучі. Листки голі довжиною від 5 до 10 см, перисті з 2–5 парами листочками; листочки злегка м'ясисті, сизо-зелені, еліптичні або оберненояйцевиді, завдовжки 25–33 × 11–18 мм, із сітчастими жилками видимими на обох поверхнях. Кінцеві листочки часто замінюються вусиками. Суцвіття коротші від листя, 2–5-квіткові. Чашечки дзвонові, 9–10(12) мм, голі; зуби нерівні, 5–6 мм завдовжки. Віночок від рожевого до пурпурового, й фіолетово-синього кольору пізніше й крила іноді білі, ≈21 мм. Стручки плоскі й довжиною близько 5 сантиметрів, коричневі або червоно-коричневі при дозріванні. Насіння майже кулясте.

Поширення

Північна Америка (Гренландія, Канада, США); Азія (Китай, Японія, Корея, Росія); Європа (Німеччина, Польща, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Франція, Іспанія); Південна Америка (Аргентина, Чилі).

Типові середовище проживання — піщані або кам'янисті узбережжя та інші прибережні райони.

Відтворення

Квіти запилюються комахами (бджоли і джмелі). Великий природний діапазон пояснюється здатністю насіння залишатися життєздатним, плаваючи у морській воді впродовж п'яти років, що дозволяє насінню дрейфувати майже цілим світом.