Число нахилів графа
У візуалізації графів і геометричній теорії графів[en] число нахилів графа — це найменша можлива кількість різних кутових коефіцієнтів ребер у малюнку графа, на якому вершини подано точками евклідової площини, а ребрами є відрізки, які не проходять через вершини, неінцидентні цим ребрам.
Хоча близькі задачі комбінаторної геометрії вивчали й раніше (Скотт у 1970 і Джемісон у 1984), задачу визначення числа нахилів графа поставили Вейд і Чу[1], показавши, що число нахилів графа з вершинами повного графа дорівнює рівно . Малюнок графа з таким числом нахилів можна отримати, розташувавши вершини графа в кутах правильного многокутника.
Зрозуміло, що число нахилів графа з найбільшим степенем не менше , оскільки максимум два інцидентні ребра вершини степеня d можуть лежати на одній прямій (мати один нахил). Точніше, число нахилів не менше лінійної деревності графа, оскільки ребра одного нахилу мають утворювати лінійний ліс, а лінійна деревність, у свою чергу, не менша ніж .
Існують графи з найбільшим степенем 5, що мають довільно велике число нахилів[2]. Однак будь-який граф із найбільшим степенем 3 має не більше чотирьох нахилів[3]. Результат Вейда і Чу (Wade, Chu, (1994)) для повного графа показує, що ця межа точна. Не будь-який набір із чотирьох нахилів підходить для малювання всіх графів степеня 3 — набір нахилів підходить для малювання тоді й лише тоді, коли вони є нахилами сторін та діагоналей паралелограма. Зокрема, будь-який граф степеня 3 можна намалювати так, що його ребра або паралельні осям, або паралельні основним діагоналям цілочисельної ґратки[4]. Невідомо, чи обмежене число нахилів графів з найбільшим степенем 4[5].
Як показали Кезег, Пах і Палвелді (Keszegh, Pach, Pálvölgyi, (2011)), будь-який планарний граф має плоский малюнок у вигляді прямих відрізків, у якому число різних нахилів є функцією від степеня графа. Їхнє доведення ґрунтується на побудові Малиця і Папакостаса (Malitz, Papakostas, (1994)) для обмеження кутової роздільності планарних графів як функції степеня. Степінь обмежують доповненням графа до максимального планарного графа без збільшення його степеня більш ніж на сталий множник, а потім застосовують теорема про упаковку кіл для подання цього розширеного графа як набору кіл, що дотикаються між собою. Якщо степінь початкового графа обмежено, відношення радіусів суміжних кіл у пакуванні буде також обмеженим[7], звідки, у свою чергу, випливає, що застосування дерева квадрантів для всіх вершин графа в точці всередині кола дає нахили, які є відношеннями малих цілих чисел. Число різних нахилів, що отримується при цій побудові, є експонентою від степеня графа.
Визначення, чи дорівнює число нахилів 2, є NP-повною задачею[8][9][10]. Звідси випливає, що NP-складною задачею є визначення числа нахилів довільного графа або апроксимація цього числа з гарантованою ефективністю, кращою за 3/2.
Перевірка, чи можна зобратити планарний граф планарним малюнком із числом нахилів 2, також є NP-повною задачею[11].
- ↑ Wade, Chu, 1994.
- ↑ Довели незалежно Барат, Матоушек, Вуд (Barát, Matoušek, Wood, (2006)) і Пах, Палвелді (Pach, Pálvölgyi, (2006)), коли розв'язували задачу, яку поставив Дуймович, Судерман і Шарір (Dujmović, Suderman, Wood, (2005)). Див. теореми 5.1 і 5.2 у Паха і Шаріра (Pach, Sharir, (2009)).
- ↑ Муккамала, Сегеді (Mukkamala, Szegedy, (2009)), які покращили раніший результат Кезега, Палвелді, Тота (Keszegh, Pach, Pálvölgyi, Tóth, (2008)). Див. теорему 5.3 у Паха і Шаріра (Pach, Sharir, (2009)).
- ↑ Mukkamala, Pálvölgyi, 2012.
- ↑ Pach, Sharir, 2009.
- ↑ Keszegh, Pach, Pálvölgyi, 2011.
- ↑ Hansen, 1988.
- ↑ Formann, Hagerup, Haralambides, Kaufmann, 1993.
- ↑ Eades, Hong, Poon, 2010.
- ↑ Maňuch, Patterson, Poon, Thachuk, 2011.
- ↑ Garg, Tamassia, 2001.
- János Barát, Jiří Matoušek, David R. Wood. Bounded-degree graphs have arbitrarily large geometric thickness // Electronic Journal of Combinatorics. — 2006. — Т. 13, вип. 1. — С. R3.
- Vida Dujmović, Matthew Suderman, David R. Wood. Graph Drawing: 12th International Symposium, GD 2004, New York, NY, USA, September 29-October 2, 2004, Revised Selected Papers / János Pach. — Berlin : Springer-Verlag, 2005. — Т. 3383. — С. 122–132. — (Lecture Notes in Computer Science) — DOI:
- Peter Eades, Seok-Hee Hong, Sheung-Hung Poon. Graph Drawing: 17th International Symposium, GD 2009, Chicago, IL, USA, September 22-25, 2009, Revised Papers / David Eppstein, Emden R. Gansner. — Berlin : Springer, 2010. — Т. 5849. — С. 232–243. — (Lecture Notes in Computer Science) — DOI:
- M. Formann, T. Hagerup, J. Haralambides, M. Kaufmann, F. T. Leighton, A. Symvonis, E. Welzl, G. J. Woeginger. Drawing graphs in the plane with high resolution // SIAM Journal on Computing. — 1993. — Т. 22, вип. 5. — С. 1035–1052. — DOI: .
- Ashim Garg, Roberto Tamassia. On the computational complexity of upward and rectilinear planarity testing // SIAM Journal on Computing. — 2001. — Т. 31, вип. 2. — С. 601–625. — DOI: .
- Lowell J. Hansen. On the Rodin and Sullivan ring lemma // Complex Variables, Theory and Application. — 1988. — Т. 10, вип. 1. — С. 23–30. — DOI: .
- Robert E. Jamison. Planar configurations which determine few slopes // Geometriae Dedicata. — 1984. — Т. 16, вип. 1. — С. 17–34. — DOI: .
- Balázs Keszegh, János Pach, Dömötör Pálvölgyi. Graph Drawing: 18th International Symposium, GD 2010, Konstanz, Germany, September 21-24, 2010, Revised Selected Papers / Ulrik Brandes, Sabine Cornelsen. — Heidelberg : Springer, 2011. — Т. 6502. — С. 293–304. — (Lecture Notes in Computer Science) — DOI:
- Balázs Keszegh, János Pach, Dömötör Pálvölgyi, Géza Tóth. Drawing cubic graphs with at most five slopes // Computational Geometry: Theory and Applications. — 2008. — Т. 40, вип. 2. — С. 138–147. — DOI: .
- Seth Malitz, Achilleas Papakostas. On the angular resolution of planar graphs // SIAM Journal on Discrete Mathematics. — 1994. — Т. 7, вип. 2. — С. 172–183. — DOI: .
- Ján Maňuch, Murray Patterson, Sheung-Hung Poon, Chris Thachuk. Graph Drawing: 18th International Symposium, GD 2010, Konstanz, Germany, September 21-24, 2010, Revised Selected Papers / Ulrik Brandes, Sabine Cornelsen. — Heidelberg : Springer, 2011. — Т. 6502. — С. 305–316. — (Lecture Notes in Computer Science) — DOI:
- Padmini Mukkamala, Mario Szegedy. Geometric representation of cubic graphs with four directions // Computational Geometry: Theory and Applications. — 2009. — Т. 42, вип. 9. — С. 842–851. — DOI: .
- Padmini Mukkamala, Dömötör Pálvölgyi. Graph Drawing: 19th International Symposium, GD 2011, Eindhoven, The Netherlands, September 21-23, 2011, Revised Selected Papers / Marc van Kreveld, Bettina Speckmann. — Springer, 2012. — Т. 7034. — С. 254–265. — (Lecture Notes in Computer Science) — DOI:
- János Pach, Dömötör Pálvölgyi. Bounded-degree graphs can have arbitrarily large slope numbers // Electronic Journal of Combinatorics. — 2006. — Т. 13, вип. 1. — С. N1.
- János Pach, Micha Sharir. Combinatorial Geometry and Its Algorithmic Applications: The Alcalá Lectures. — American Mathematical Society, 2009. — Т. 152. — С. 126–127. — (Mathematical Surveys and Monographs)
- P. R. Scott. On the sets of directions determined by n points // American Mathematical Monthly. — 1970. — Т. 77. — С. 502–505. — DOI: .
- G. A. Wade, J.-H. Chu. Drawability of complete graphs using a minimal slope set // The Computer Journal. — 1994. — Т. 37, вип. 2. — С. 139–142. — DOI: .