Перейти до вмісту

Чичкан Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Федір Іванович Чичкан
Народження13 жовтня 1918(1918-10-13)
селище шахти імені Румянцева, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія
Смерть29 вересня 1956(1956-09-29) (37 років)
Кушка, Тахта-Базарський район, Марийська область, Туркменська РСР, СРСР
ПохованняСерхетабат
Національністьукраїнець
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1936—1956
Звання Підполковник
Формування74-та стрілецька дивізія
Командування821-й артилерійський полк
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Суворова III степеняОрден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Федір Іванович Чичкан (13 жовтня 1918 — 29 вересня 1956) — радянський військовик часів Другої світової війни, підполковник. Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селищі шахти імені Румянцева, нині — в межах міста Горлівка Донецької області. Закінчив два курси гірничого технікуму.

У лавах РСЧА з 1936 року. У 1939 році закінчив Томське артилерійське училище. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року, воював на Брянському, Центральному і 1-му Українському фронтах: командир 1-го дивізіону 425-го артилерійського полку, командир 6-го артилерійського полку, командир 821-го артилерійського полку.

Особливо майор Ф. І. Чичкан відзначився при форсуванні річки Дніпро: наприкінці вересня 1943 року 821-й артилерійський полк під його командуванням форсував річку Дніпро у селища Комарин Гомельської області (Білорусь) й, здолавши шалений спротив супротивника, вміло організував оборону захопленого плацдарму на правому березі, тим самим забезпечивши успішне форсування річки іншими частинами дивізії.

Після закінчення війни продовжив військову службу: викладав у Московському піхотному училищі імені ВР РРФСР, працював в управлінні кадрів артилерії Центральної групи військ (Австрія). Останнє місце служби — селище Кушка, нині — місто Серхетабат Марийського велаяту Туркменістану, де і помер. Похований біля Меморіалу бойової і трудової слави.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро північніше Києва, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм» майору Чичкану Федору Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2458).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (14.07.1943), Суворова 3-го ступеня (16.09.1943), двома Червоної Зірки (15.08.1942, 05.11.1954) і медалями, в тому числі «За бойові заслуги» (30.04.1947).

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)