Очікує на перевірку

Чойбалсан (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеропорт Чойбалсан
ІАТА: COQ  • ICAO: ZMCD
Загальні дані
48°08′08″ пн. ш. 114°38′46″ сх. д. / 48.13556° пн. ш. 114.64611° сх. д. / 48.13556; 114.64611
Типцивільний / військовий
ОператорCivil Aviation Authority of Mongolia
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.749 м / 2,457 фт
Вебсайтchoibalsannisekh.mn
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
12/30 2,600 8,530 бетон
Статистика (2013 COQ)
пасажири18,803
Sources: Civil Aviation Administration of Mongolia[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames7730291
COQ. Карта розташування: Монголія
COQ
COQ
Мапа
CMNS: Чойбалсан у Вікісховищі

Аеропорт Чойбалсан — обслуговує місто Чойбалсан, Монголія, довжина злітної смуги — 2,8 км, ширина 40 м. (бетонний майданчик з великою вантажопідйомністю)[2].

Основні характеристики

[ред. | ред. код]

Аеропорт Чойбалсан — один з найбільших пасажирських терміналів на території Монголії, річний потік пасажирів тут складає 6200 чоловік. Аеропорт оснащений за останнім словом техніки. Аеропорт здатний приймати великогабаритні літаки масою понад 75 тонн.

Історія

[ред. | ред. код]

1981 року після візиту в Чойбалсан міністра оборони СРСР, маршала Радянського Союзу Д. Ф. Устинова у гарнізоні Чойбалсана почалось велетенське будівництво. Це було пов'язано з рішенням розвернути на території Монголії 44-й змішаний авіаційний корпус.

З розпадом СРСР юрисдикція аеропорту змінилась, він втратив військове значення, у кінцевому підсумку його знесли а на його місці у 2001 році збудували сучасний аеропорт.

Авіарейси

[ред. | ред. код]

Аеропорт виконує внутрішні рейси, однак у 2008 році тут почались польоти у Китай. По кваліфікації аеропорт відноситься до 1-го класу[3].

У 2013-2014 році авіакомпанія Hunnu Air запровадила новий рейс Улан-Батор – Чойбалсан який виконується двічі на тиждень літаками Fokker 50[4].

Також планується відкриття нових авіаліній між Китаєм та Монголією Хайлар — Чойбалсан. Досі польоти виконувались за маршрутом Чойбалсан — Пекін — Хайлар, довжина якого становить 2050 км, натомість нова лінія матиме довжину 408 км[5][6]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Монголын иргэний нисэхийн статистикийн эмхтгэл 2013. Civil Aviation Administration of Mongolia. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 22 серпня 2014.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://www.rutraveller.ru/place/40249
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. http://www.votpusk.ru
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)