Чоловіча збірна України з волейболу
 | |
| Асоціація | Федерація волейболу України |
|---|---|
| Вебсайт | www.fvu.in.ua |
| Головний тренер |  Рауль Лосано |
| Рейтинг ФІВБ | 18 (станом на ) |
| Чемпіонат світу | |
| Виступів | 2 (1998,2022) |
| Найкращий результат | 7 місце (2022) |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Євроліга | ||
| Золото | Данія 2017 | |
| Золото | Хорватія 2024 | |
| Срібло | Бельгія 2021 | |
| Срібло | Хорватія 2023 | |
| Кубок Претендентів | ||
| Бронза | Катар 2023 | |
Чоловіча збірна України з волейболу — чоловіча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу. Створена у 1992 році після розпаду СРСР на базі збірної Української РСР з волейболу. Контроль і організацію здійснює Федерація волейболу України.
Після розпаду СРСР, в Україні заснована Федерація волейболу України 16 листопада 1991 року.
Збірна України дебютувала на міжнародній арені 1993 році. Перша поїздка на чемпіонат Європи в Фінляндію. В матчі за 5 місце програє Болгарії 2:3 і фінішує на 6 місці.
1994 році не кваліфікувалися чемпіонат світу 1994 в Грецію.
1995 року збірна вирушила на чемпіонат Європи до Греції. Вигравши 5 матчів, не пробилася в плей-оф і фінішувала на 9 місці.
Чемпіонат Європи 1997 року в Нідерландах вдався для збірної. У важкій групі з господарями змагань, Францією, Чехією, Болгарією та Фінляндією Україна фінішувала на 3 місці в групі В. Матч за 5 місце програли росіянам 0:3, у матчі за 7 місце перемога над Словаччиною 3:0.
В 1998 році кваліфікуємося на чемпіонат світу 1998 в Японію. У групі С суперниками стали збірні Нідерландів, Китаю, Чехії. Перший матч програли китайцям 1:3, в другому матчі Нідерландам 0:3, третій матч став історичним для збірної України перша перемога на чемпіонаті світу 3:0 над чехами. Після перемоги пробилися в другий раунд. Де суперниками стали майбутні фіналісти Італія та Сербія, також склали компанію Росія, США, Греція та кривдника по групі Китай і Нідерланди. Фінішувавши на 6 місці в групі, отримали право зіграти за 9-12 місце, де в першому матчі обіграли Канаду 3:0, а в матчі за 9 місце поступились збірній США з рахунком 0:3, завершивши чемпіонат світу на 10 місці.
Збірна не зуміла кваліфікуватися на чемпіонат Європи 1999 в Австрію, чемпіонат Європи 2001 в Чехії, також не пройшла кваліфікацію на чемпіонат світу 2002 в Аргентині.
У 2005 році вдалося пройти попередній відбір на чемпіонат Європи 2005, який відбувся в трьох країнах: Італії, Сербії та Чорногорії. Українська команда потрапила в «групу смерті» на чолі зі срібним призером літніх Олімпійськіх ігор 2004 збірною Італії, також Польщі, Росії, Хорватії та Португалії. У підсумку Україна посіла останнє місце.
Українська збірна пропустила чотири Євро (2007, 2009, 2011 та 2013 років), а також три чемпіонати світу 2010, 2014, 2018 років.
У 2017 року взяла участь у новому для себе турнірі — Євролізі. Маючи у складі Андрія Левченка, Володимира Ковальчука, Олега Плотницького, майбутнього MVP турніру Максима Дрозда, виграла 5 із 6-ти матчів у групі, пробилася до 1/2 фіналу, де у важкій боротьбі переграла Швецію 3:2, а у фіналі — Північну Македонію 3:1.
Наприкінці травня розпочався Євроліга 2018, де збірна України мала захистити титул. Утім посіли лише 3 місце в групі і покинули турнір передчасно, фінішувавши на 7 місці.
25 травня 2019 розпочалася Євроліга 2019, де суперниками збірної України стали білоруси, чехи та фіни. Як і рік по тому українська команда Фінішувала третьою в групі, закінчивши в підсумку змагання на 5 місці.
.jpg)
На чемпіонаті Європи 2019 збірна України вперше у своїй історії вийшла в плей-оф, де на стадії 1/8 фіналу переграла збірну Бельгії 3:2, а в чвертьфіналі поступились збірній Сербії 2:3.
У 2020 році мала відбутися Євроліга 2020, але через COVID-19 змагання скасували.
Збірна брала участь в Євролізі 2021, яка проходила в Бельгії .Укрїнці виграли групу без поразок і вийшли в півфінал, де перемогли господарів турніру збірну Бельгії 3:0. У фіналі не змогли впоратися із збірною Туреччини, яка виграла матч з рахунком 3:1.[1] Капітан збірної Олег Плотницький увійшов до символічної збірної турніру, як найкращий подаваючий.
1 вересня 2021 року розпочався чемпіонат Європи 2021, яких проходив в чотирьох країнах: Польщі, Чехії, Естонії та Фінляндії. Збірна України попала в групу А, де її суперниками стали збірна Польщі, Сербії, Португалії, Бельгії та Греції. Усі матчі групового раунду проводили в Польщі в місті Краків на арені Таурон Краків Арена. Вигравши 3 з 5 матчів збірна пробилася в 1/8 фіналу, де програла росіянам з рахунком 1:3 і у підсумку фінішувала на 13 місці.
В Євролізі 2022, яка проходила в Хорватії в місті Вараждин українська дружина потрапила в групу В з господарями турніру хорватами, іспанцями та данцями. Здобувши перемоги у всіх шести матчах, у півфіналі українці поступилися чехам 2:3, а в матчі за 3 місце програли хорватам з аналогічним рахунком.
На чемпіонаті світу 2022 збірна України вперше у своїй історії дійшла до чвертьфіналу[2], де поступилась господарям турніру - збірній Словенії 1:3 на «Арені Стожиці» в Любляні.
2023 рік розпочали із звичного турніру Євроліги. Україна впевнено виграла групу у всіх шести матчах із рахунком 3:0, встановивши рекорд Євроліги. У півфіналі впевнено розібралися з хорватами 3:1, а в фіналі зустрілися з Туреччиною, якій поступились 2:3. Після закінчення Євроліги збірна України отримала право виступати в Кубку Претендентів, який надавав переможцю право грати в Лізі Націй. В 1/4 фіналу суперником українців був Китай, який легко здолали з рахунком 3:1. У півфіналі збірна України зустрілися з кривдниками по Євролізі-2023 збірною Туреччини, якій поступились з рахунком 2:3. У боротьбі за 3 місце без проблем здолали збірну Чилі 3:0.
| Рік | Місце проведення | Раунд | Позиція | І | В | П | СВ | СП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1994 |  Греція
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 1998 |  Японія
|
Матчі за 9—12-е місця | 10-е | 12 | 4 | 8 | 15 | 27 |
| 2002 | Аргентина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2006 | Японія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2010 |  Італія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2014 |  Польща
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2018 | Італія /  Болгарія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2022 | Польща /  Словенія
|
Чвертьфінал | 7-е | 5 | 3 | 2 | 10 | 7 |
| Разом | 2/8 | 17 | 7 | 10 | 25 | 34 | ||
| Рік | Місце проведення | Раунд | Місце | І | В | П |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1993 |  Фінляндія |
Матч за п'яте місце | 6-е | 7 | 4 | 3 |
| 1995 | Греція |
Попередній раунд | 9-е | 5 | 1 | 4 |
| 1997 |  Нідерланди |
Матч за сьоме місце | 7-е | 7 | 4 | 3 |
| 1999 |  Австрія |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2001 |  Чехія |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2003 |  Німеччина |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2005 | .svg){kind=small} Сербія та Чорногорія / Італія |
Попередній раунд | 12-е | 5 | 0 | 5 |
| 2007 |  Росія |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2009 |  Туреччина |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2011 | Австрія / Чехія |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2013 |  Данія / Польща |
Не кваліфікувалася | ||||
| 2019 | .svg){kind=small} Бельгія /  Франція / Нідерланди / Словенія |
Чвертьфінал | 7-е[3] | 7 | 4 | 3 |
| 2021 | Польща / Чехія / Фінляндія /  Естонія |
1/8 фіналу | 13 | 6 | 3 | 3 |
| 2023 | Італія /  Північна Македонія /  Ізраїль / Болгарія |
Чвертьфінал | 8 | 7 | 3 | 4 |
| Разом | 0 титулів | 7/14 | 44 | 19 | 25 | |
| Рік | Місце проведення | Раунд | Позиція | І | В | П | СВ | СП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2004 | Чехія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2005 | Росія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2006 | Туреччина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2007 |  Португалія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2008 | Туреччина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2009 | Португалія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2010 |  Іспанія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2011 |  Словаччина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2012 | Туреччина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2013 | Туреччина
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2014 |  Чорногорія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2015 | Польща
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2016 | Болгарія
|
Не кваліфікувалася | ||||||
| 2017 | Данія
|
Фінал | Чемпіон | 8 | 7 | 1 | 21 | 10 |
| 2018 | Чехія
|
Груповий раунд | 8-е | 6 | 3 | 3 | 13 | 13 |
| 2019 | Естонія
|
Груповий раунд | 5-е | 6 | 4 | 2 | 15 | 9 |
| 2021 | Бельгія
|
Фінал | 2-е | 6 | 5 | 1 | 16 | 6 |
| 2022 |  Хорватія
|
Півфінал | 4-е | 8 | 6 | 2 | 22 | 13 |
| 2023 | Хорватія
|
Фінал | 2-е | 8 | 7 | 1 | 23 | 4 |
| 2024 | Хорватія
|
Фінал | Чемпіон | 8 | 6 | 2 | 21 | 9 |
| Разом | 2 перемоги | 7/20 | 50 | 38 | 12 | 131 | 64 | |
Список гравців, які заявлені на матчі Золотої євроліги і Кубка претендентів[pt] 2024 року[4][5][6].
Анатолій Проскурівський[7] (1992-1995)[8]- Борис Терещук (1996-1997)[9]
- Леонід Ліхно (1997[10]-2002[11])
- Юрій Філіппов (2005-2008)
- Ігор Зябліцев (2014-?)[12]
- Віталій Стадников (2016[13]-2017)
Уґіс Крастіньш (2017-2024[14])
Рауль Лосано[en] (2024[15]-)
- Жіноча збірна України з волейболу
- Чоловіча збірна України з волейболу сидячи
- Жіноча збірна України з волейболу сидячи
- Чоловіча дефлімпійська збірна України з волейболу
- ↑ Україна зазнала прикрої поразки у фіналі волейбольної Золотої Євроліги
- ↑ Україна вперше вийшла до чвертьфіналу чемпіонату світу з волейболу. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 вересня 2022.
- ↑ https://eurovolley.cev.eu/en/2019/men/ranking/
- ↑ Збірна України з волейболу визначилась зі складом на чоловічу Золоту Євролігу
- ↑ Склад офіційної делегації національної збірної
- ↑ Став відомий склад збірної України на Кубок претендентів-2024
- ↑ Спортсмени району.
- ↑ 80 років українському волейболу… — С. 65, 69.
- ↑ 80 років українському волейболу… — С. 70, 75.
- ↑ Є інша дата, очевидно, помилкова -1996; див.: Романова Н. О., Щур О. О. Ліхно Леонід Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- ↑ Там само.
- ↑ Черчатий І. Дмитро Сухінін набрав 10 очок у переможному матчі з Норвегією // Полтавщина. Спорт — 2014. — 25 травня.
- ↑ Віталій СТАДНИКОВ — новий головний тренер чоловічої збірної України.
- ↑ https://www.volleyball.ua/news/8994-ugis-krastinsh-zalishit-post-golovnogo-trenera-zbirnoyi-ukrayini
- ↑ https://www.volleyball.ua/news/9017-fvu-viznachilasia-z-kandidaturoiu-golovnogo-trenera-cholovichoyi-zbirnoyi-ukrayini
- 80 років українському волейболу. Літопис-хронологія 1925—2005 р.р. / за заг. ред. Єрмакова С. С. — К., 2005. — 96 с. — ISBN 966-8106-18-0.
- Вербицький І. Прорив українського волейболу: від російської сировинної бази до 1/4-ї Євро-2019 // Главком. — 2019. — 25 вересня.
- Заржицький І. Хто ці хлопці, які вивели Україну в чвертьфінал Євро // Sport.ua. — 2019. — 24 вересня.
- Чому від цієї збірної України не варто вимагати великих звершень // Спортарена. — 2019. — 25 грудня.
- Документальна стрічка про збірну України з волейболу здобула дві міжнародні відзнаки // xsport.ua/ — 2022. — 31 серпня/ — (Волейбол).
- ГО ФВУ. Архів оригіналу за 28 грудня 2011.
- Національна чоловіча збірна України.
- Світлина гравців і тренерів збірної України в Чехії (травень 2014).
| ||
| ||
| ||
| ||
Переможці Чоловічої європейської волейбольної ліги | |
|---|---|
| |