Перейти до вмісту

Чорновол Василь Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чорновол Василь Семенович
Народився1900 Редагувати інформацію у Вікіданих
село Білецьківка Херсонської губернії, тепер Кременчуцького району Полтавської області
Померсічень 1985 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Семенович Чорновол (1900(1900), село Білецьківка Херсонської губернії, нині Кременчуцького району Полтавської області — 1985, місто Київ) — український радянський діяч, народний комісар комунального господарства УРСР, народний комісар державного контролю УРСР. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в травні 1940 — січні 1949 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Перебував на відповідальній радянській роботі.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У липні 1938 — листопаді 1940 року — народний комісар комунального господарства Української РСР.

30 листопада 1940 — 15 січня 1947 року — народний комісар (міністр) державного контролю Української РСР.

З червня 1941 року — уповноважений ЦК КП(б)У і РНК УРСР із евакуації промислових підприємств, уповноважений ЦК КП(б)У і РНК УРСР із будівництва оборонних споруд. Потім — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У жовтні 1941 — травні 1943 року — начальник оперативної групи із транспорту і зв'язку при Військових радах Південного і Сталінградського фронтів. З травня 1943 року — начальник оперативної групи із транспорту і зв'язку при Військовій раді Воронезького фронту. У листопаді 1943 року призначений уповноваженим РНК УРСР і ЦК КП(б)У з питань обліку і зберігання майна населення та підприємств міста Києва, що залишилося без догляду.

З 1947 року — директор газопроводу Дашава—Київ. Потім перебував на відповідальній господарській роботі. На 1959 рік працював начальником Київського управління магістральних газопроводів Головгазу СРСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер у січні 1985 року в місті Києві.

Військові звання

[ред. | ред. код]
  • військовий технік 1-го рангу

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]