Чорноморець Володимир Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорноморець.
Володимир Данилович Чорноморець
Народження1924(1924)
Караказелівка, Новоукраїнський район, Зинов'євська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть30 листопада 1943(1943-11-30)
поблизу Лоєва
ПохованняКалинковицький район
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби1943
Званнягвардії рядовий
Формування12-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»

Володи́мир Дани́лович Чорномо́рець (нар. 1924(1924) — пом. 30 листопада 1943) — радянський військовик часів Другої світової війни, розвідник 7-ї стрілецької роти 32-го гвардійського стрілецького полку 12-ї гвардійської стрілецької дивізії (61-а армія), гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1924 році в селі Караказелівці, нині Новоукраїнського району Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту, працював у рідному колгоспі. Член ВЛКСМ з 1938 року. У 1940 році вступив до школи ФЗН у Харкові. З початком німецько-радянської війни евакуйований до міста Куйбишева (Росія).

У 1942 році добровольцем вступив до лав РСЧА, призваний Кіровським РВК Куйбишевської області. В діючій армії — з червня 1943 року. Воював на Брянському і Центральному фронтах.

Особливо гвардії рядовий В. Д. Чорноморець відзначився під час форсування Дніпра. В ніч з 28 на 29 вересня 1943 року під безперервним вогнем супротивника на підручних засобах одним з перших форсував річку Дніпро в районі селища Любеч Чернігівської області. В рукопашній сутичці, вміло працюючи прикладом і гранатами особисто знищив понад 35 солдатів ворога. Разом з бійцями свого підрозділу відбив кілька контратак ворога, стійко утримуючи захоплений рубіж.[1]

30 листопада 1943 року загинув у бою на околиці селища Лоєва Гомельської області (Білорусь). Похований у братській могилі в селі Малі Автюцевичі Калинковицького району Гомельської області.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії рядовому Чорноморцю Володимиру Даниловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[2].

Був нагороджений орденом Леніна (15.01.1944) і медаллю «За відвагу» (01.08.1943).

Література

[ред. | ред. код]
  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 342–344.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Представлення до звання Героя Радянського Союзу. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 4 березня 2015.
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорноморець_Володимир_Данилович&oldid=41337722