Перейти до вмісту

Чорнявка (Черкаський район)

Координати: 49°15′17″ пн. ш. 32°16′44″ сх. д. / 49.25472° пн. ш. 32.27889° сх. д. / 49.25472; 32.27889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Чорнявка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Леськівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080190040011273
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване До 1768 р.
Населення 883
Площа 5.5 км²
Густота населення 15.7 осіб/км²
Поштовий індекс 19646
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°15′17″ пн. ш. 32°16′44″ сх. д. / 49.25472° пн. ш. 32.27889° сх. д. / 49.25472; 32.27889
Середня висота
над рівнем моря
99 м
Місцева влада
Адреса ради с. Леськи
Карта
Чорнявка. Карта розташування: Україна
Чорнявка
Чорнявка
Чорнявка. Карта розташування: Черкаська область
Чорнявка
Чорнявка
Мапа
Мапа

CMNS: Чорнявка у Вікісховищі

Чорнявка — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Леськівській сільській громаді. Розташоване понад старим Чигиринським шляхом за 30 км від міста Черкаси понад сосновим лісом. Назва села, як гадають, походить від того, що першим поселенцем був козак Чорний.

Історія

[ред. | ред. код]

Точний факт виникнення села не встановлено, але заснування його можна віднести до XVII ст. коли українське селянство не бажало терпіти свого важкого становища — гноблення і переслідування з боку польської шляхти, тікало на острів річки Тясмин. Згодом коли населення збільшилось, воно почало селитися уже між річкою Тясмин і лісом, а ще пізніше з'являються поселенці й там де на цей час розташоване сучасне село. Давнє існування села підтверджується і коротким описом Лаврентія Похилевича в «Сказании о населених масностях Киевской губернии» за 1864 р.[уточнити]

18—19 лютого 1920 року у Чорнявці під час Зимового походу зупинився на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 862 97,63 %
Російська 21 2,37 %
Разом 883 100,00 %

Сучасність

[ред. | ред. код]

З 1988 року в селі функціонує сільська рада, яку очолював Володимир Михайлович Пилипенко. З 1998 року сільським головою працював Володимир Іванович Ільченко. З 2006 року її очолювала Валентина Іллівна Ворона.

У селі встановлено «Обеліск Слави», братська могила загиблим воїнам у Другій світовій війні, у 2005 році зведено пам'ятний знак Жертвам голодомору 1932-33 років.

Діє ФАП, стоматологічний кабінет, пошта, філія Черкаського Ощадбанку, магазин. Двоповерхова школа побудована в 1985 році має 16 робочих кабінетів. При школі відкрито дитячий садок. На сьогодні це ліцей, з 2002 року директор — Селецька Ганна Іванівна. Функціонує будинок культури, сільська бібліотека. У селі знаходиться офіс Чорнявського лісництва.

Діє православна церква Св. Петра і Павла. Дерев'яна будівля церкви була зведена близько 300 років тому. 26 липня 2015 року будівля церкви згоріла під час пожежі.[3]

У вересні 2017 року відкрито завод із переробки меду «Біхайв» з українсько-австрійськими інвестиціями[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. У Черкаському районі згоріла 300-річна дерев'яна церква // Прочерк. — 27.07.2015
  4. В Україні відкрили завод із виробництва меду. Agropolit.com. 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]
  • Від острова русів — Черкаський район. — Черкаси: Брама, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]