Перейти до вмісту

Чуткий Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чуткий Андрій Іванович
КраїнаУкраїна
Діяльністьісторик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія, викладач
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук

Чуткий Андрій Іванович — український науковець, викладач, доктор історичних наук, професор, професор кафедри давньої та нової історії України КНУ імені Тараса Шевченка.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1998 p з відзнакою закінчив історичний факультет Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка. Потім навчався в аспірантурі, спеціалізувався по кафедрі давньої та нової історії України.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Працював в різних навчальних закладах Києва. Зокрема, був директором Музею історії КНЕУ імені Вадима Гетьмана та професором кафедри історії і теорії господарства цього ж університету. З 2018 доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукові ступені та вчені звання

[ред. | ред. код]

Кандидатська дисертація: «М. П. Дашкевич: особистість, наукова та педагогічна спадщина вченого», 2003 р.

Вчене звання доцента, 2012.

Докторська дисертація: «Київський комерційний інститут (1906 — 1920 рр.): становлення та еволюція в контексті інтелектуальної, економічної та політичної історії України», 2013.

Доктор історичних наук (спеціальність 07.00.01 — історія України), 2014.

Вчене звання професора, 2022.

Сфера наукових інтересів

[ред. | ред. код]

Історія України XIX — початку XX ст., економічна історія України, військова історія України, персоналістика, історія вищої освіти в Україні XIX — початку XX ст., студентські організації та рухи в Києві початку XX ст.

Публікації

[ред. | ред. код]

Автор більше 100 наукових публікацій.

Основні роботи:

Проблема «національного» в житті і творчості Миколи Дашкевича // Просемінарій. Медієвістика. Історія Церкви, науки і культури. – Вип. 4. – 2000. – с. 219 – 245.

Професура Університету Св. Володимира і вища жіноча освіта у Києві (друга половина XIX – початок XX ст.) // Історичний журнал. – No 5. – 2005. – с. 87 – 92.

«Забуте» століття: XIX ст. у вітчизняній історичній науці та освіті (з'ясування проблеми) // Література та культура Полісся. – Вип. 36. – С. 266 – 273.

Історія держави і права зарубіжних країн. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 260 с.

Історія України. – Кн. 1. Давня та Нова історія України. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 311 с.

Історія України. – Кн. 2. Новітня історія України. – Ніжин: НДУ; Міланік, 2007. – 239с.

Пам'яті професора (до 100-их роковин з дня смерті М. П. Дашкевича) // Історичний журнал. – 2008. – No 1. – С. 75 – 88.

Київський університет у 1914 – 1916 рр.: забута історія першої евакуації // Історичний журнал. – 2008. – No 4. – С. 71 – 81.

Микола Дашкевич (1852 – 1908). – К.: Темпора, 2008. – 528 с.

«Український слід» науково-педагогічної спадщини М. В. Довнар-Запольського: Київський комерційний інститут у 1917 - 1920 рр. // Сьомі міжнародныя Доунараускія читанні. – Гомель, 2010. – С. 69 – 80.

Питання зміни професорської культури в Києві на початку XX ст.: «справа Є. Д. Сташевського» та припинення М. В. Довнар-Запольським роботи в Київському комерційному інституті // Гілея. – 2011. – No 49 (No 7). – C. 77 – 83.

Київський комерційний інститут: витоки та історичний поступ (1906 – 1920 рр.). – Ніжин, 2013. – 524 с.

Мітрафан Доунар-Запольскі – заснавальнік першай на Украіне эканамічнай ВНУ // Беларускі гістарычны часопис. – Минск, 2013. –No 4 (165). – С. 14 – 26. Нариси з економічної історії України. Кн. 1: На перехресті торгових шляхів. – К.: Темпора, 2013. – 616 с.: іл.

Гісторыя адстаукі Мітрафана Доунар-Запольскага з пасады дырэктара Кіеускага камерцыйнага інстытута // Беларускі гістарычны часопис. – Минск, 2014. – No 2 (175). – С. 35 – 41.

Невідомий аспект європейської співпраці України: праця громадян західноєвропейських держав в українських ВНЗ на початку XX ст. // Гілея. – 2015. – Вип. 97 (No 6). – С. 101 – 106.

Нариси з економічної історії України. – Кн. 2: Становлення житниці Європи (друга половина XV – перша половина XVII ст.). – К.: Темпора, 2015. – 368 с.

К истории украинско-молдавских отношений: обучение выходцев из Молдовы в киевских вузах в начале XX в. // Moldoscopie (probleme de analiza politica). – Chisinau, 2015. – No 4 (LXXI). – S. 7–21.

Невідомий аспект з історії польської громади Києва початку XX ст.: Польський гурток та Варшавське земляцтво у Київському комерційному інституті (1908–1914 рр.) // EuropaOrientalis. Studia z dziejow Europy Wschodniej I panstw Baltyckich. – Torun, 2015. – No6. – S. 11–34.

Від минулого до сьогодення: історичний шлях у 110 років // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – К.: Логос Україна, 2016. – С. 16 – 35.

Невідома складова орієнтальних студій в Україні початку XX ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. – 2016. – Т. 26. – С. 58 – 76.

Внесок Університету св. Володимира у справу заснування нових ВНЗ в Києві (друга половина XIX – початок XX ст.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Історія. – 2017. – Вип. 2 (133). – С. 88 – 93.

Посилання:

Джерела:

Чуткий А. І. Науковий геній Довнар-Запольського / Економіст. Газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. — № 6 — 7 (1481 — 1482). Березень 2017 р.