Перейти до вмісту

Чухаджян Карен Тигранович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карен Чухаджян
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження23 квітня 1996(1996-04-23) (28 років)
Київ
Вагова категоріянапівсередня
перша середня
Зріст176
ТренерВ'ячеслав Сенченко
Професіональна кар'єра
Перший бій25 квітня 2015
Останній бій9 листопада 2024
Боїв27
Перемог24
Перемог нокаутом13
Поразок3
Нічиїх0

Чухаджян Карен Тігранович (нар. 23 квітня 1996, Київ) — український професійний боксер вірменського походження. Претендент на титул IBF в напівсередній вазі.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

25 квітня 2015 року у віці 19 років Карен Чухаджян дебютував на професійному рингу, взявши участь у в українському турнірі «Super 8» в першій середній вазі, де за один вечір провів три трираундових боя, в яких спочатку одностайним рішенням суддів переміг Владислава Баранова та Михайла Шибунька, а у фіналі програв бій розділеним рішенням суддів Андрію Великовському та посів друге місце у турнірі.

Після турніру «Super 8» продовж 2015—2017 років провів в Україні ще сім переможних боїв. 16 вересня 2017 року в бою за вакантний титул чемпіона світу серед молоді WBO (Youth) у напівсередній вазі здобув перемогу нокаутом над Стівом Суппаном (Нідерланди). Провів один успішний захист, після цього залишив титул вакантним.

2 жовтня 2018 року в бою проти Ділана Лоза (Мексика) завоював вакантний титул WBC Youth Silver у напівсередній вазі. Провів один успішний захист.

1 лютого 2020 року у першому за межами України бою в Калінінграді перебоксував місцевого на той момент непереможного боксера Сергія Воробйова і завоював титул WBA International у напівсередній вазі. Після бою виявилося, що Воробйов себе погано відчував, не знаючи, що вийшов на бій вже хворим на гепатит А, а після бою виявилося, що Чухаджян під час бою також заразився від суперника на гепатит.[1]

2021 року, повернувшись на ринг після лікування, Карен Чухаджян здобув три перемоги. 22 січня 2022 року у Еггенштайн-Леопольдсгафені здобув перемогу технічним нокаутом у восьмому раунді над британцем Раяном Мартіном і завоював вакантний титул IBF Inter-Continental у напівсередній вазі. 2 липня 2022 року провів захист проти австралійця Блейка Мінто і здобув перемогу, змусивши суперника відмовитися від продовження бою після шостого раунду.

7 січня 2023 року у Вашингтоні в другому за значимістю в рамках платної трансляції PPV бою зустрівся з американським нокаутером Джароном Еннісом (29-0, 27KO). Бій тривав увесь відведений час і завершився перемогою американця, який, вперше в кар'єрі пройшовши усі дванадцять раундів, завоював титул «тимчасового» чемпіона IBF у напівсередній вазі. Чухаджян зазнав другої в кар'єрі поразки.[2]

29 квітня 2023 року у Мадриді на арені WiZink Center Карен провів поєдинок проти венесуельця Мішеля Маркано. Вже у другому раунді Чухаджян відправив суперника у технічний нокаут ударом по печінці. [3]

28 жовтня 2023 року переміг чемпіона Європи, італійця Петро Россетті технічним нокаутом у 9 раунді. На кону стояв титул IBF Inter-Continetal. Завдяки цій перемозі Чухаджян повернув пояс, яким він володів у 2022 році.[4]

17 травня 2024 року провів бій проти Гаррі Скарффа (Велика Британія) за звання обов'язкового претендента на титул чемпіона IBF. Чухаджян здобув перемогу над Скарффом одностайним рішенням суддів.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Український боксер заразився серйозною хворобою в бою з росіянином. ТСН.ua (укр.). 31 березня 2020. Процитовано 10 січня 2023.
  2. Макаревська, Катерина (8 січня 2023). Українець Чухаджян провів бій за титул тимчасового чемпіона світу: результат. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 10 січня 2023.
  3. Вистачило двох раундів: український боксер здобув дострокову перемогу в Мадриді – відео нокауту. 24 Канал (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  4. Карен Чухаджян повернув пояс у бою з П'єтро Россетті. СПОРТ.UA (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
  5. Український боксер Чухаджян став обов’язковим претендентом на титул IBF. www.ukrinform.ua (укр.). 18 травня 2024. Процитовано 22 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]