Шавурін Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Іванович Шавурін
Народження23 квітня 1918(1918-04-23)
Українська Народна Республіка Єкатеринослав
Смерть9 жовтня 2002(2002-10-09) (84 роки)
Україна Дніпропетровськ
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби19381974
Звання Полковник авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Шавурін Петро Іванович (нар. 23 квітня 1918, Єкатеринослав — пом. 9 жовтня 2002, Дніпропетровськ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 910-го винищувального авіаційного полку особливого призначення (101-а винищувальна авіаційна дивізія, Воронезько-Борисоглібський дивізійний район ППО), старший лейтенант.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1918 року в місті Катеринославі (нині Дніпропетровськ) в сім'ї робітника. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював слюсарем у трамвайному депо. Закінчивши аероклуб, працював у ньому інструктором.

У Червоній Армії з 1938 року. Закінчив Батайську військову авіаційну школу пілотів у 1940 році.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командував ескадрильєю, потім полком. Всього здійснив 350 бойових вильотів на штурмовку військ противника, супровід бомбардувальників і штурмовиків, прикриття наземних військ, ведення розвідки.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 703) Петру Івановичу Шавуріну присвоєно 14 лютого 1943 року.

Особистий рахунок Петра Шавуріна – 2 збитих літака, обидва тараном у двох різних полках (722-му і 910-му ВАП), більше він повітряних перемог не мав. Хоча в більшості друкованих джерел йому помилково приписується 100 повітряних боїв і 17 збитих літаків супротивника.

Після війни продовжував служити у ВПС. Військовий льотчик 1-го класу. Закінчив Червонопрапорну Військово-повітряну академію.

З 1974 року полковник Шавурін – у запасі. Жив у Дніпропетровську, працював в аеропорту. Помер 9 жовтня 2002 року. Похований у Дніпропетровську на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

Почесний громадянин Дніпропетровска (1998) і Нижнього Новгорода.

Посилання

[ред. | ред. код]