Шалава (герб)

Салава
Деталі
Використання	Самойловичі, Ледуховські, Свірзькі

Салава або Шалава (пол. Szaława, Saława, Salava, Sielawa) — родовий герб польської та української шляхти, яким користувалася, зокрема, родина Самойловичів з XVII століття, до якої належав Гетьман України Самойлович Іван Самійлович. Герб давньоукраїнського походження (від часів Київських князів).

Опис

В лазуровому полі — золоте кільце з трьома кавалерськими хрестами, розташованими рівномірно (два й один) на його внутрішньому колі. У клейноді — рука з мечем. Намет — синій, підбитий золотом.

У гетьмана Самойловича був дещо відмінний герб, який він отримав у останні роки свого гетьманування: в червоному полі щита — три чорних кавалерських хрести (один та два). У клейноді — три страусиних пір'їни.

Походження

В книзі Herbarz polski Kaspra Niesieckiego приводиться така версія виникнення гербу за часів князя Володимира Великого. Представник майбутнього роду Галка-Ледуховських, родич князів київських, був направлений Володимиром у якості посла до держав Заходу з метою вивчення християнства. Повернувшись, Галка почав ревно вихваляти універсальність цієї релігії та був осміяний іншими боярами, прихильниками поганства. Розлютившись, посол викликав бояр на двобій, у якому три прихильника поганства були вбиті. Ця "дивовижна перемога" схвилювала свідків та самого князя і навіть могла послужити прийняттю Володимиром християнства. Натомість Галка отримав епітети "Шалений", "Шаленство", "Навернений" (у сенсі увірувавший) і цими ж словами описують герб. Одна з назв гербу - "Той, хто навертає" (Naworotnik).

Представники

• Ледуховські, Свірзькі

Джерела

• Herb Szaława i lista nazwisk w elektronicznej wersji Herbarza polskiego Tadeusza Gajla

• Alfred Znamierowski, Paweł Dudziński: Wielka księga heraldyki. Warszawa: Świat Książki, 2008, s. 104–108. ISBN 978-83-247-0100-1.

Посилання

• Герби білоруської шляхти. Герб Шалава і його носії (укр.)
• Гербовник білоруської шляхти. (укр.)