Шамбська ГЕС
| Шамбська ГЕС | |
|---|---|
| 39°26′12″ пн. ш. 46°09′00″ сх. д. / 39.43694444002777288° пн. ш. 46.15000000002777369445539080° сх. д.Координати: 39°26′12″ пн. ш. 46°09′00″ сх. д. / 39.43694444002777288° пн. ш. 46.15000000002777369445539080° сх. д. | |
| Країна |  Вірменія |
| Стан | діюча |
| Річка | Воротан |
| Каскад | Воротанський каскад |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1978 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 171 МВт |
| Середнє річне виробництво | 320 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 272 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 РО310 |
| Витрата через турбіни | 2x37,5 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х85,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна (Ангехакотська), кам'яно-накидна/земляна (Толорська) |
| Висота греблі | 24 (Ангехакотська), 69 (Толорська) м |
| Довжина греблі | 188 (Толорська) м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | ContourGlobal |
  Шамбська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Шамбська ГЕС — гідроелектростанція у Вірменії. Знаходячись між Спандарянською ГЕС (вище по течії) та Татевською ГЕС, входить до складу каскаду на річці Воротан, лівій притоці Араксу, який в свою чергу є правою притокою Кури (басейн Каспійського моря).
У межах проекту Воротан перекрили Ангехакотською греблею, виконаною як бетонна споруда висотою 24 метри, яка утримує водосховище з об'ємом 3,4 млн м3 та припустимим коливанням рівня поверхні між позначками 1665 та 1677 метра НРМ. Із цього резервуару по правобережжю прокладено дериваційний тунель довжиною 10,5 км з перетином 3х3 метри, який подає ресурс до значно більшого Толорського водосховища. Останнє створене на річці Сісіан (права притока Воротану) за допомогою кам'яно-накидної/земляної греблі висотою 69 метрів та довжиною 188 метрів, котра утримує 96 млн м3 води. З цього об'єму до корисного відносяться 80 млн м3, що забезпечується коливанням рівня поверхні між позначками 1626 та 1652 метри НРМ.
З Толорського сховища вода прямує через другий дериваційний тунель завдовжки 6,9 км з діаметром 4,6 метра, який переходить у підземний напірний водовід довжиною 1,3 км. Він живить дві турбіни типу Френсіс потужністю по 85,5 МВт, які використовують напір у 272 метри та забезпечують виробництво 320 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.[1][2]
- ↑ Vorotan Complex. ContourGlobal (англ.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ VOROTAN CASCADE OF HYDROPOWER PLANTS. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 липня 2019.