Шамівка

село Шамівка
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Знам'янський район
Рада	Дмитрівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1760
Населення
Географічні дані
Географічні координати	48°47′37″ пн. ш. 32°43′15″ сх. д. / 48.79361° пн. ш. 32.72083° сх. д.
Місцева влада
Карта
	Шамівка
	Шамівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шамівка (значення).

Шамівка — колишнє село Знам'янського району Кіровоградської області. Село підпорядковувалося — Дмитрівській сільській раді.

Історія

Засноване 1760 р. російським генерал-поручиком та сербським полковником Іваном (за іншими даним — Самуїлом) Хорватом^[1]^[2].

Станом на 1774 р., за даними співробітника Російської академії наук Йогана Антона Гюльденштедт, у селі було 40 будинків та млин. Власником села був майор Хорват^[3], правдоподібно — один із синів засновника села.

У 1786 або 1787 збудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці. Поряд із церквою посаджено садок^[4]. Також у селі було зроблено садок з парниками, городами та оранжереєю^[2]. Станом на 1856 р. Шамівка належала Хорватам та мала 104 двори^[5]. Наприкінці ХІХ ст. у Шамівці проживало 220 чоловіків^[2].

Відомі люди, пов'язані з селом

Народились

Арсеній (Іващенко) (1831—1903) — письменник, історик.
Сергій Георгійович Зубкович (1923—2009) — радянський вчений.
Василь Харламович Шкафер (1919—1978) — Герой Соціалістичної Праці^[6].
Ілля Кирилович Шкафар — учасник Другої світової війни^[7].
Водолазька Тамара Карпівна (23 березня 1919 — 17 січня 2009) — депутат Верховної Ради УССР, почесний громадянин м. Ковель (Волинська область).
Ткаченко Лариса Олександрівна — кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедрою української філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

↑ Свящ. Г. И. Сорокин. Местечко Дмитровка. Опыт историко-статистического и этнографического описания. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ ^а ^б ^в Чорний ліс: Єпископ Арсеній (Іващенко). Чорний ліс та його околиці. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ Иоганн Антон Гюльденштедт. Путешествие Елисаветградской провинцией. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ Хронологико-историческое описание церквей, епархий Херсонской и Таврической. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ Пивовар А. В. — Алфавіти поселень Олександрійського повіту. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
↑ Василь Харламович Шкафер. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
↑ Электронная книга памяти. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-08 у Wayback Machine.]

Портал «Географія» Портал «Україна»

[1] Свящ. Г. И. Сорокин. Местечко Дмитровка. Опыт историко-статистического и этнографического описания. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.

[oldblackforest-2] а ^б ^в Чорний ліс: Єпископ Арсеній (Іващенко). Чорний ліс та його околиці. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.

[3] Иоганн Антон Гюльденштедт. Путешествие Елисаветградской провинцией. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.

[4] Хронологико-историческое описание церквей, епархий Херсонской и Таврической. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.

[5] Пивовар А. В. — Алфавіти поселень Олександрійського повіту. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 8 квітня 2017.

[6] Василь Харламович Шкафер. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.

[7] Электронная книга памяти. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-08 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]