Шаповаленко Іван Савелійович
| Іван Савелійович Шаповаленко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1820 Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 15 липня 1890 | |||
| Дуван, Дуванський район | ||||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Жанр | мозаїка | |||
| Навчання | ||||
| Діяльність | mosaicist | |||
| Вчитель | Іванов Олександр Андрійович | |||
|
| ||||
 Шаповаленко Іван Савелійович у Вікісховищі | ||||
Іван Савелійович Шапова́ленко (Шаповалов) (нар. 1820, Гречанівка — пом. 15 липня 1890, Дуван) — український живописець, художник-мозаїст, засновник мозаїчної майстерні в Росії.
Народився у 1820 році в целі Гречанівці Кременчуцького повіту Полтавської губернії Російської імперії (тепер Гадяцький район Полтавської області, Україна). Був кріпаком поміщика П. Капніста. У 1836 році отримав відпускну. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв та Римській академії святого Луки.
Живучи в Італії з 1834 року, виконав багато копій з картин відомих італійських художників. У 1845—1851 роках був пенсіонером російських мозаїстів у Римі, які виконували образи для Ісаакіївського собору у Санкт-Петербурзі. Повернувшись до Росії, працював старшим майстром мозаїчного закладу при Петербурзькій академії мистецтв.
Помер 15 липня 1890 року в селі Дувані (тепер Башкортостан, Росія).
Серед творів:
- «Портрет італійки» (кінець 1830-х років, Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана);
- копії двох мозаїчних підлог давніх лазень в Отріполі, Італія (тепер у павільйонному залі Ермітажу).
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 637 . — ISBN 5-88500-042-5.