Шаповал Ілько Ісакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Шаповал.
Шаповал Ілько Ісакович
Ілько Шаповал
Народження1889(1889)
Смерть1973(1973)
Франція
Країна УНР
Приналежність Армія УНР
Званняпоручник
Війни / битвиРадянсько-українська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри

Ілько́ Ісакович Шапова́л (1889 — †1973) — поручник Армії УНР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у с. Шабалинів Сосницького повіту на Чернігівщині у родині селян Ісака Петровича і Анастасії Вакулівни[1].

Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 років, у званні поручника Армії УНР. Розпочав службу у дієвий Армії УНР у званні хорунжого, підвищений до звання поручника після липня 1920 року, 3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР[2]. Лицар Хреста Симона Петлюри.

У 1922 р. одружився з 24-річною Марією Степанівною Ткач із села Оршівці Кіцманського повіту на Буковині.

Помер у 1973 році у Франції, похований на православному кладовищі у Шалетт-Везін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дєдуш Олексій. Нові біографічні відомості про Ілька Шаповала.
  2. ↑ О. Удовиченко, «Третя Залізна дивізія. Рік 1919».

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаповал_Ілько_Ісакович&oldid=42374149