Перейти до вмісту

Шарапов Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Васильович Шарапов
Народження1902(1902)
Смерть1962(1962)
Москва, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівочий цвинтар
Національністьукраїнець
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
ПартіяКПРС
Звання Генерал-лейтенант авіації
Війни / битвиГромадянська війна в Росії,
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Іва́н Васи́льович Шара́пов (19021962) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант авіації (27.01.1951).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У лавах Червоної армії з 1918 року. Учасник Громадянської війни в Росії, воював на Південному фронті більшовиків проти військ А. І. Денікіна і П. М. Врангеля, був поранений в голову у 1919 році.

У 1925 році закінчив Військово-теоретичну школу ВПС РСЧА. Член ВКП(б) з 1925 року. У 1927 році закінчив 2-гу Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків.

У 1927—1928 роках — молодший льотчик, командир ланки в частинах ВПС Ленінградського військового округу.

З 1928 року — у військово-морській авіації: командир ланки (1929—1930), командир авіаційного загону (1930—1931). З 1931 року — командир 24-ї авіаційної ескадрильї ВПС Чорноморського флоту. З 1935 року — командир 31-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Балтійського флоту.

У червні 1937 року був репресований. У серпні 1939 року реабілітований, відновлений у лавах РСЧА.

У 1939—1940 роках — командир авіаційної ескадрильї Борисоглібської військової авіаційної школи льотчиків.

У 1940 році — помічник начальника Батайської військової авіаційної школи льотчиків.

З вересня по грудень 1941 року — командир новоствореного 62-го винищувального авіаційного полку ВПС ВМФ, сформованого на базі Єйського Військово-морського авіаційного училища льотчиків імені Й. В. Сталіна.

З грудня 1941 року — заступник командира 62-ї авіаційної бригади ВПС Чорноморського флоту. У 1942—1943 роках — командир 1-ї авіаційної бригади шкіл пілотів початкового навчання ВПС ВМФ. У 1944—1949 роках — начальник Миколаївського ВМАУ імені С. О. Леваневського. Від 5 листопада 1944 року — генерал-майор авіації.

У повоєнний час — начальник Військово-морських авіаційних навчальних закладів СРСР.

Помер в Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), орденами Червоного Прапора (22.01.1944, 03.11.1944) і медалями.

Посилання

[ред. | ред. код]