Шарашка

Шарашка, шарага — секретний науково-дослідний або проєктний інститут, де під контролем органів безпеки працювали вчені й інженери, як правило, засуджені за «саботаж будівництва», «підрив воєнної міці СРСР» (термін з'явився у 1930-х роках)^[1].

15 травня 1930 вийшов «Циркуляр Вищої Ради Народного Господарства та Об'єднаного державного політичного управління» про «Використання на виробництвах фахівців, засуджених за шкідництво», підписаного В. В. Куйбишевим та Г. Г. Ягодою. Зокрема, в цьому документі говорилося:

Використання шкідників слід організувати таким чином, щоб робота їх проходила в приміщеннях органів ОГПУ

Так з'явилася перша система науково-технічних в'язниць — «шарашек» для використання «шкідників» в інтересах військового виробництва.

У системі НКВД іменувалися «особливими технічними бюро» (ОТБ), «особливими конструкторськими бюро» (ОКБ) і тому подібними абревіатурами з номерами.

Через шарашки пройшло багато радянських учених та конструкторів. Основним напрямком ОТБ була розробка військової та спеціальної (використовуваної спецслужбами) техніки. Безліч нових моделей військової техніки і озброєнь у СРСР були створені ув'язненими шарашок.

У романі Олександра Солженіцина шарашка представлена як держава в державі. Шарашка — територія, замкнутий простір, в'язниця, де жили майже всі примітні, розумні, інтелігентні люди тої епохи, крім того, що вони мали можливість працювати, творити. Щоправда на благо системи, що їх і посадила^[2].

Відомі в'язні

Олександр Солженіцин, письменник. Його роман «У колі першому» — яскрава розповідь про життя в шарашці Марфіно.
Лев Копелєв, письменник, інший ув'язнений Марфіно (прототип Рубіна з роману «У колі першому»).
Сергій Корольов, констуктор літаків та ракет, пізніше головний конструктор радянської космічної програми.
Валентин Глушко, головний конструктор ракетних двигунів.
Андрій Туполєв, головний конструктор родини літаків Ту.
Володимир Петляков, головний конструктор родини літаків Пе.
Володимир Мясіщєв, авіаконструктор.
Кербер Леонід Львович, авіаконструктор.
Роберт Людвигович Бартіні (або Роберто Орос ді Бартіні) авіаконструктор та вчений.
Гельмут Греттруп, німецький інженер-ракетник, спеціаліст з систем управління, з лабораторії Пенемюнде.
Микола Полікарпов, авіаконструктор.
Лев Термен, піонер електронної музики, винахідник терменвокса і пасивного підслуховування.
Микола Тимофєєв-Ресовський, генетик та радіобіолог.
Леонід Костянтинович Рамзін, винахідник прямоточного котла.
Юрій Кондратюк, піонер космонавтики та космічного польоту, винахідник «траси Кондратюка».
Озеров Георгій Олександрович, авіаконструктор.