Шарко Олександр Олександрович

Олександр Шарко
Олександр Шарко;
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	20 жовтня 1988; Братськ
Смерть	6 серпня 2019 (30 років); Павлопіль
Alma Mater	Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Військова служба
Роки служби	2017—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Військово-морські сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	1 ОБМП
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шарко.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Шарко́ (20 жовтня 1988(19881020) — 6 серпня 2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1988 року в місті Братськ Іркутської області — саме там починав свою службу його батько Олександр Григорович, військовий офіцер; мама Жанна Леонідівна працювала медичною сестрою у військовому госпіталі. Після відновлення незалежності України сім'я Шарків повернулася на батьківщину, до села Олбин, згодом перебралися до сусіднього села Савинка, де й надалі проживають. У перший клас Олександр пішов у п'ять разом з сестрою, старшою на рік — вони були настільки близькими, що розділити їх по різних класах батьки не змогли. Продовжив навчання у старших класах Олбинської ЗОШ; закінчив школу із золотою медаллю в 2004 році. Закінчив Остерський технікум будівництва та дизайну, спеціальність — програміст. Після технікуму навчався в Київському торгівельно-економічному університеті ім. Вадима Гетьмана, здобув освіту правознавця. Працював за спеціальністю — помічником адвоката. Як не вмовляли його рідні, покинув перспективну роботу в столиці, 26 червня 2017 року підписав контракт на військову службу.

Служив у 1-му батальйоні 36-ї окремої бригади морської піхоти, помічник гранатометника, старший матрос. Майже увесь час був на передовій, раз на рік приїздив у відпустку.

6 серпня 2019 року в передобідній час під час інженерних робіт з обладнання позицій ВОП поблизу села Павлопіль, внаслідок ворожого обстрілу, від мінно-вибухових травм загинули четверо військовиків. Найімовірніше, постріл було зроблено з РПГ-7 із використанням міни калібром 82 мм, яка була прикручена до реактивного двигуна гранати. Тоді ж полягли Курдов Василь Миколайович, Рак Владислав Миколайович і Шандра Сергій Іванович.

7-9 серпня 2019 року в Козелецькому районі у зв'язку із загибеллю Олександра Шарка та Владислава Рака оголошено днями жалоби. Похований в селі Олбин 9 серпня 2019-го; односельці на колінах зустрічали труну з Олександром^[2].

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[3]

Примітки

↑ У Козелецькому районі оголосили три дні жалоби^{[недоступне посилання]}
↑ Провели в останню путь загиблого героя Олександра Шарка
↑ Указ Президента України від 23 серпня року № 625/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Шарко Олександр Олександрович [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]

[1] У Козелецькому районі оголосили три дні жалоби^{[недоступне посилання]}

[2] Провели в останню путь загиблого героя Олександра Шарка

[3] Указ Президента України від 23 серпня року № 625/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]