Шарль Був'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Був'є
П'єр Мюзі, Шарль Був'е, Йозеф Берлі і Арнольд Ґартман на зимовій Олимпіаді-1936
П'єр Мюзі, Шарль Був'е, Йозеф Берлі і Арнольд Ґартман на зимовій Олимпіаді-1936
П'єр Мюзі, Шарль Був'е, Йозеф Берлі і Арнольд Ґартман на зимовій Олимпіаді-1936
Загальна інформація
Громадянство Швейцарія
Народження28 серпня 1898(1898-08-28)
Швейцарія
Смерть1964(1964)
Швейцарія
Спорт
Країна Швейцарія
Вид спортубобслей, футбол
КомандаСерветт і збірна Швейцарії з футболу
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Швейцарі
Бобслей (чоловіки)
Зимові Олімпійські ігри
Золото Гарміш-Партенкірхен 1936 четвірки
футбол (чоловіки)
Літні Олімпійські ігри
Срібло Париж 1924 футбол
CMNS: Шарль Був'є у Вікісховищі
Ф
Шарль Був'є
Шарль Був'є
Шарль Був'є
«Серветт» в 1930 році. Був'є посередині
в верхньому ряду
Особисті дані
Народження 28 серпня 1898(1898-08-28)[2]
  Швейцарія
Смерть 1964[1]
  Швейцарія або Женева, Швейцарія
Громадянство  Швейцарія
Позиція крайній захисник[d]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1920–1931 Швейцарія «Серветт»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1920–1924 Швейцарія Швейцарія 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Шарль Був'є (фр. Charles Bouvier; 28 серпня 1898 — 1964) — швейцарський бобслеїст и футболіст. Чемпіон зимових Олімпійских ігор 1936 року з бобслею серед екіпажів четвірок, срібний призер літніх Олімпийских ігор 1924 року з футболу. Чемпіон Швейцарії і володар Кубка Швейцарії в складі футбольного клубу «Серветт».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1920 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 5 матчів.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1924 року в Парижі. На поле не виходив, був лише у заявці команди[3].

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступав у складі клубу «Серветт». В той час чемпіонат Швейцарії проводився за таким регламентом: команди були поділені на три групи за географічним принципом — Захід, Центр і Схід, а у фінальному турнірі грали лише переможці цих груп. «Серветт» був лідером Західного дивізіону (також його називали франкомовним) і дев'ять розіграшів поспіль в 1918—1926 роках вигравав його. Був'є грав у команді починаючи з сезону 1919-20.

В фінальному турнірі чемпіонату Швейцарії команда виступала з перемінним успіхом. В 1920 році «Серветт» переміг «Грассгоппер» (2:1), програв «Янг Бойзу» (0:4) і став срібним призером чемпіонату[4]. В 1921 році у фінальному турніри грали ті самі три команди, що й роком раніше. «Серветт» поступився обом: 0:5 «Грассгопперу» і 1:3 «Янг Бойзу»[5]. В тому ж 1921 році «гранатові» отримали першого тренера, котрим став англієць Тедді Дакворт, що незмінно працюватиме з командою до 1929 року. В 1922 році клуб нарешті зумів виграти чемпіонський титул, обігравши у фінальному турнірі «Блю Старз» (1:0) і «Люцерн» (2:0)[6]. В 1923 році «Серветт» посів третє місце у фінальному турнірі, але той розіграш пізніше був оголошений нерозіграним, бо його переможець «Берн» використовував незаявленого гравця ще на груповому турнірі[7]. В 1924 році клуб з Женеви з однаковим рахунком 0:1 поступився «Нордштерну» і «Цюриху»[8].

Два наступні фінальні турніри чемпіонату Швейцарії «Серветт» виграв. В 1925 році команда зіграла в першому матчі 0:0 з «Янг Фелловз», а у вирішальній грі перемогла з рахунком 1:0 «Берн» завдяки голу Раймона Пасселло[9]. В 1926 році Був'є був відсутній у складі команди[10].

Але вже в наступному 1927 році повернувся в клуб[11], а «Серветт» вперше з 1918 року не зумів виграти Західну лігу, поступившись одним очком «Білю»[12]. В наступному році клуб знову був другим у своїй лізі, суттєво поступившись «Етуалю»[13]. Але в тому ж 1928 році «Серветту» вдалось вперше виграти Кубок Швейцарії. У фіналі команда перемогла «Грассгоппер» з рахунком 5:1[14].

В 1929 році «Серветт» став лише четвертим у Західній лізі, а в 1930 році — другим. Але на той момент фінальний турнір чемпіонату Швейцарії було розширено до шести учасників, по двоє найкращих з кожної групи. Клуб з Женеви виграв усі свої матчі фінального турніру і став чемпіоном Швейцарії після трирічної перерви[15].

Чемпіонська команда «Серветта» 1922 року. Зліва направо. Верхній ряд: тренер Дакворт, Був'є, Деззібур, Фельман; середній ряд: Ріхард, Піхлер, Пер'є; нижній ряд: Жаннен, Паш, Менготті, Берр'єре, Бедуре.

Влітку 1930 року на честь відкриття стадіону «Стад-де-Шарміль» «Серветт» став організатором Кубка Націй, престижного футбольного міжнародного змагання. Запрошення отримали 12 провідних футбольних федерацій Європи того часу. Відмовились Англія і Португалія, а інші десять країн делегували своїх представників, причому, діючих чемпіонів або володарів національних кубків[16]. Винятком стала лише Іспанія, яку представляв «Реал Уніон», що став шостим у чемпіонаті, але цей клуб був підсилений кількома гравцями з інших іспанських команд. Перед турніром в «Серветт» повернувся тренер Тедді Дакворт. В першому раунді клуб розгромно програв австрійській «Вієнні» з рахунком 0:7. Але формат змагань був таким, що команди, які поступились у першій грі, потрапляли в додатковий раунд. Господарі обіграли бельгійський «Серкль» (Брюгге) з рахунком 2:1 і вийшли в чвертьфінал, де переграли сильну італійську «Болонью» — 4:1 (Був'є зіграв лівого нападника і забив один з голів). В півфіналі «Серветт» поступився з рахунком 0:3 угорському «Уйпешту», майбутньому чемпіону. В матчі за 3 місце швейцарці вдруге програли з великим рахунком «Вієнні» — 1:5[16]. Був'є грав у трьох матчах, обидві гри з «Вієнною» пропустив.

Востаннє Був'є грав в складі «Серветта» в чемпіонаті 1930-31, в якіому зіграв 8 матчів і забив 2 голи[17].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1920 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 5 матчів.

У складі збірної був у заявці на футбольний турнір на Олімпійських іграх 1924 року в Парижі, де команда завоювала «срібло». Був'є і ще кілька гравців не були присутні безпосередньо в Парижі, а входили до розширеного запасу[3].

Бобслей

[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової футбольний кар'єри Був'є зайнявся бобслеєм. У 1935 році екіпаж четвірки у складі П'єра Мюзі, Арнольда Ґартмана, Йозефа Берлі та Шарля Був'є завоював срібло чемпіонату світу, програвши лише німецькій команді під керівництвом Ганса Кіліана[18]. Через рік на зимових Олімпійських іграх 1936 учасники цього екіпажу стали олімпійськими чемпіонами, перемігши інший швейцарський екіпаж під керівництвом Рето Кападрутта. На тих же іграх Був'є виступав у двійках разом із Кападруттом, і їхня команда посіла 7-е місце.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Футбол

[ред. | ред. код]
«Серветт»: 1921–1922, 1924–1925, 1929–1930
«Серветт»: 1927–1928

Бобслей

[ред. | ред. код]
Бобслей (четвірки): 1936
Бобслей (четвірки): 1935

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Sports-Reference.com
  2. ↑ https://www.transfermarkt.com/transfermarkt/profil/spieler/329162
  3. ↑ а б VIII. Olympiad Paris 1924 Football Tournament
  4. ↑ Resultate_Servette_1919-20
  5. ↑ Switzerland 1920/21 на rsssf.org
  6. ↑ Switzerland 1921/22 на rsssf.org
  7. ↑ Switzerland 1922/23 на rsssf.org
  8. ↑ Switzerland 1923/24 на rsssf.org
  9. ↑ Switzerland 1924/25 на rsssf.org
  10. ↑ Resultate_Servette_1925-26
  11. ↑ Resultate_Servette_1926-27
  12. ↑ Switzerland 1926/27 на rsssf.org
  13. ↑ Switzerland 1927/28 на rsssf.org
  14. ↑ Кубок Швейцарії 1928
  15. ↑ Switzerland 1929/30
  16. ↑ а б Coupe des Nations 1930
  17. ↑ SERVETTE_Kader_1930-31
  18. ↑ Bobsport - Weltmeisterschaften der Herren (Viererbob) [Архівовано 2018-04-06 у Wayback Machine.] (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарль_Був%27є&oldid=40647776