Шаров Олексій Миколайович
Олексій Миколайович Шаров рос. Алексей Николаевич Шаров | |||
---|---|---|---|
Полковник | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 6 лютого 1980 Башкортостан, РРФСР, СРСР | ||
Смерть | 22 березня 2022 (42 роки) поблизу Маріуполя, Донецька область, Україна (загибель в бою) | ||
Національність | росіянин | ||
Alma Mater | Далекосхідне вище загальновійськове командне училищеd (2002) і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації (2015) | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2002—2022 | ||
Приналежність | Росія | ||
Вид ЗС | ВМФ РФ | ||
Рід військ | Морська піхота | ||
Війни / битви | |||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
Олексі́й Микола́йович Ша́ров (рос. Алексей Николаевич Шаров, 6 лютого 1980, Башкортостан, РРФСР — 22 березня 2022, Маріуполь, Україна) — російський офіцер, полковник Збройних сил РФ. Кавалер ордена Мужності.
В 2002 році закінчив Далекосхідний військовий інститут, після чого був призначений командиром розвідувального взводу окремого батальйону морської піхоти Новоросійської військово-морської бази Чорноморського флоту Росії (входила до складу 810 ОБрМП). З 2003 року — командир десантно-штурмової роти окремого батальйону морської піхоти НВМБ ЧФ РФ. З лютого 2008 по 2013 рік — заступник командира батальйону. В 2015 році закінчив Загальновійськову академію Збройних сил РФ, після чого був призначений командиром мотострілецького батальйону окремої бригади берегової оборони Чорноморського флоту РФ. З 2018 року — заступник командира окремої бригади берегової оборони 22-го армійського корпусу ЧФ, а через 10 місяців призначений начальником штабу свого підрозділу. Учасник інтервенції в Сирію. З 5 травня 2020 року — командир гвардійської мотострілецької дивізії 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу. Восени 2021 року очолив 810-ту окрему бригаду морської піхоти Чорноморського флоту.
В 2022 році брав участь у вторгненні в Україну на одному з найгарячіших напрямів — боях за Маріуполь. 22 березня 2022 року був вбитий снайпером ЗСУ поблизу Маріуполя.
- Орден Мужності (23 березня 2022, посмертно)[1]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня
- 9 інших нагород
- ↑ НВечная память (рос.) . «Тайфун». Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- Не забудем, не простим: Севастополь простился с отважным комбригом «черных беретов» (рос.) . «Лента новостей Крыма». Процитовано 26 березня 2022.
- Полковники (Російська Федерація)
- Народились 6 лютого
- Народились 1980
- Померли 22 березня
- Померли 2022
- Випускники Загальновійськової академії Збройних сил РФ
- Військовики морської піхоти Росії
- Кавалери ордена Мужності
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Уродженці Башкортостану
- Померли в Маріуполі
- Випускники Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Російські військовики, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники битви за Маріуполь (2022)