Перейти до вмісту

Шаула (зоря)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шаула

Шаула в сузір'ї Скорпіона (обведена)
Історія дослідження
Дата відкриття рік
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[1])
Пряме піднесення4,5972 радіан[1]
Схилення−1 радіан[1]
Відстань пк
Видима зоряна величина (V) m
Сузір'яСкорпіон
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух за прямим піднесенням mas/рік
Власний рух за схиленням mas/рік
Абсолютна зоряна величина (V) m
Спектральні характеристики
B−V
U−B
Фізичні характеристики
Маса M☉
Радіус R☉
Вік років
Температура K
Світність L☉
Металічність
Елементи орбіти
Період (P) років
Велика піввісь (a) а.о.
Ексцентриситет (e)
Эпоха периастра (T) °
Аргумент перицентра (ω) °
-
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів
Їх параметри:

Шаула[2] (Лямбда Скорпіона, λ Sco) — потрійна зоряна система і друга за яскравістю зоря в сузір'ї Скорпіона. Власна назва — Шаула ; Lambda Scorpii — це позначення Байєра, яке латинізоване від λ Scorpii. З видимою зоряною величиною 1,62 це одна з найяскравіших зір на нічному небі.

Номенклатура

[ред. | ред. код]

λ Скорпіона (лат. Lambda Scorpii) — це позначення за системою Баєра.

Її традиційна назва Шаула походить від араб. الشولاء, трансліт. al-šawlā´, що означає «піднятий [хвіст]». У 2016 році Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу з імен зір (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних імен для зір. Перший бюлетень WGSN за липень 2016 року включав таблицю перших двох партій назв, затверджених WGSN, яка включала назву Шаула для головної зорі λ Скорпіона.

У китайській астрономії зоря має назву 尾宿(Wěi Xiù), що означає «хвіст», і належить до астеризму, що складається із зір λ Скорпіона, ε Скорпіона, ζ1 Скорпіона, ζ2 Скорпіона, η Скорпіона, θ Скорпіона, ι1 Скорпіона, ι2 Скорпіона, κ Скорпіона, μ1 Скорпіона та υ Скорпіона. Отже, китайська назва самого λ Скорпіона — 尾宿八(Wěi Xiù bā), «Восьма зоря хвоста».

Разом із υ Скорпіона (Лесатом) Шаула внесена до Вавилонського компендіуму MUL.APIN як «Шарур і Шаргаз»[3]. Коптською мовою вони називалися Minamref[4].

Корінне населення Буронг із північно-західної Вікторії (Австралія) назвало її (разом з Епсилон Скорпіона) Карік Карік, що означає «Соколи»[5].

Властивості

[ред. | ред. код]
Крива блиску для Лямбди Скорпіона, за даними TESS[6]. Великі падіння яскравості являються покриттями, а менші — ознаки змінної типу Бета Цефея.

Лямбда Скорпіона розташована на відстані приблизно 570 світлових років від Сонця.

Спектроскопічні та інтерферометричні спостереження показали, що насправді це потрійна зоряна система, яка складається з двох зір спектрального класу B та зорі, яка ще не вийшла на головну послідовність[7]. Головна зоря — це змінна зоря Бета Цефея зі швидкими змінами яскравості приблизно на одну соту зоряної величини. Зоря, яка ще не вийшла на головну послідовність, має орбітальний період 6 днів, а компаньйон B — 1053 дні. Три зорі лежать в одній площині орбіти, що переконливо свідчить про те, що вони утворилися одночасно. Маси компонентів A, B та C становлять 14,5, 10,6 і 2,0 маси Сонця відповідно. Вік системи оцінюється в діапазоні 10—13 мільйонів років.

Ще є два оптичні компоненти: зоря 15-ї величини на відстані 42 кутові секунди і зоря 12-ї величини на відстані 95 кутових секунд. Якби вони обидві були компонентами системи, то мали б таку відстань від центру системи: перший приблизно в 7500 астрономічних одиниць (а. о.), а другий — в 17 000 а. р. (0,27 світлового року). Gaia Data Release 3 повідомляє, що тьмяніша з цих двох зір є трохи більшою та яскравішою за Сонце і лежить приблизно за 420 світлових років від нас[8], тоді як яскравіша зоря є яскравим фоновим об'єктом[9].

У культурі

[ред. | ред. код]

Шаула з'являється на прапорі Бразилії, символізуючи штат Ріу-Гранді-ду-Норті.

USS Shaula (AK-118) був вантажним кораблем ВМС США типу «Кратер», названим на честь цієї зорі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Mason B. D., Wycoff G. L., Hartkopf W. I. et al. The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2001. — Vol. 122, Iss. 6. — P. 3466–3471. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/323920
  2. ↑ Скорпіон // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 426. — ISBN 966-613-263-X.
  3. ↑ Journal of the British Astronomical Association. Vol.108 Iss.1 – British Astronomical Association (брит.). Процитовано 16 серпня 2024.
  4. ↑ Burnham, Robert (1 січня 1978). Burnham's Celestial Handbook: An Observer's Guide to the Universe Beyond the Solar System (англ.). Courier Corporation. с. 1678. ISBN 978-0-486-23673-5.
  5. ↑ Stanbridge, William Edward (1 вересня 1857). On the astronomy and mythology of the Aborigines of Victoria. Proceedings of the Philosophical Institute of Victoria. Т. 2. с. 137—140. Процитовано 16 серпня 2024.
  6. ↑ MAST: Barbara A. Mikulski Archive for Space Telescopes. Процитовано 16 серпня 2024.
  7. ↑ Handler, G.; Schwarzenberg-Czerny, A. (1 вересня 2013). Time-resolved multicolour photometry of bright B-type variable stars in Scorpius. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 557. с. A1. doi:10.1051/0004-6361/201321886. ISSN 0004-6361. Процитовано 16 серпня 2024.
  8. ↑ Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
  9. ↑ Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шаула_(зоря)