Перейти до вмісту

Шах Мубарак Абру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шах Мубарак Абру
شاہ مبارک آبرو
Ім'я при народженніНаджамуддін Шах Мубарак Абру
Народився1683(1683)
Гваліор, Імперія Великих Моголів
Помер1733(1733)
Делі, Імперія Великих Моголів
КраїнаІндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих

Шах Мубарак Абру (урду شاہ مبارک آبرو, нар. 1683 р., Гваліор — пом. 1733, Делі) — індійський поет. Народився в місті Гваліор. Внук Мухаммада Гауса Гваліорі і родом з сім'ї суфіїв. Народився під час правління імператора Моголів Аурангзеба. Помер під час правління імператора Моголів Мухаммада Шаха,[1] під час якого урду стала державною мовою і офіційною юридичною мовою.[2]

Абру широко використовував каламбур у своїй поезії і перебував під впливом санскриту[3]. Він був учнем Сирадж-уд-Дін Алі Хана в Агрі. Він був одним з перших поетів, які почали писати дівани (збірники урду поезій) і був сучасником Мір Такі Міра і Мусхафі.

Делі в той час був центром літературної діяльності. Тому, поет переїхав в Делі, де він провів залишок свого життя і помер в 1733 році. Переважна частина його творів складається з містичної поезії, швидше за все, тому що він був з містичної суфійської сім'ї. Його поезія складається переважно з газелей, але він також писав маснаві, марсія і мохаммас. Один з його маснаві, Dar Mauizah Araish Mashooq містить письмовий опис важливого культурного обряду.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. An Oriental Biographical Dictionary. с. 27. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 14 жовтня 2016.
  2. Selected Poetry of Abroo (PDF). Oxford University Press. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  3. Sheldon I. Pollock. Literary Cultures in History: Reconstruction from South Asia. University of California Press. с. 842. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.