Перейти до вмісту

Шевченко Аліна Андріївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аліна Шевченко
Аліна Шевченко на зустрічі авторів літературно-мистецького альманаху "Олександрійський маяк" (№4)
ПсевдонімАля Польова
Народилася2 липня 2005(2005-07-02) (19 років)
с. Гайок, Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьписьменниця
поетеса
журналістка
фотограф
громадська активістка
Alma materНаціональний університет біоресурсів і природокористування
Мова творівукраїнська
Роки активності2012 — по сьогодні
Напрямокпоезія, проза
Жанрлірика
оповідання
повість
літературна казка
ПреміїВсеукраїнський літературний конкурс імені Григора Тютюнника

Аліна Андріївна Шевченко (2 липня 2005, с. Гайок, Олександрійський район, Кіровоградська область, Україна) — українська поетеса, письменниця[1], журналістка[2], фотограф[1] та активістка[3]. Наймолодший лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Засновниця літературно-мистецького альманаху «Олександрійський маяк»[4] Авторка книжок «Цвіт першої надії» (2019)[5], «Мелодія мовчання» (2021)[6] та «Небесна сповідь».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 2 липня 2005 року в селі Гайок Кіровоградської області.

До садочку майбутня письменниця ходила всього 2 тижні перед 1 вересня. Згодом навчалася в Ізмайлівському ЗЗСО Олександрійської міської ради.

У п'ятому класі Аліна завдяки вчительці української мови та літератури Людмилі Пасхал захопилася мистецтвом слова. Коли учні отримали завдання написати акровірш, вчителька помітила талант юної учениці та запропонувала створити щось схоже, тільки в прозі. Дівчина відповіла, що пише і має кілька оповідань[7]. Уже в шостому класі журнал «Юная леди» опублікував першу замітку Аліни Шевченко[8].

З восьмого класу майбутня письменниця розпочала навчання на курсі перукарства, манікюрної та макіяжної справи у Войнівському міжшкільному навчально-виховному комбінаті. А за рік, у 2019, Аліна стала слухачкою Малої академії наук України (м. Кропивницький) у секції літературної творчості. З 2020 року — також у секціях української літератури та журналістики. За спогадами Аліни Шевченко, суттєво на вдосконалення її творчості вплинула наукова керівниця Надія Гармазій-Частакова. Навчаючись у Кіровоградській МАН, молода письменниця познайомилася з кіровоградськими майстрами слова Антоніною Корінь, Антоніною Царук, літературознавцем Григорієм Клочеком, з журналістами Анатолієм Саржевським, Василем Левицьким, Світланою Орел. Того ж року Аліна почала навчатися на заочному курсі «Школа універсального журналіста» на базі НУ «Острозька академія», де науковим керівником курсу є Віталій Голубєв.

Аліна Шевченко проживає в Києві. Із задоволенням фотографує, працює як фотомодель, провадить журналістську діяльність і займає активну громадянську позицію.

Друкувалася у журналах «Дзвін» Золота Пектораль (журнал).

Працювала у газеті «Культура і життя»

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ПОЕТИЧНА ВІТАЛЬНЯ «ЛІТЕРАТУРНЕ ІМ’Я ОЛЕКСАНДРІЙЩИНИ – АЛІНА ШЕВЧЕНКО». Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. Журналістика – це не професія, це стиль життя. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  3. «Як воно буде – ніхто не знає». Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  4. Наймолодшій лауреатці премії імені Пантелеймона Куліша — 17. Сайт Української літературної газети. 03.11.2022.
  5. Презентація збірки Аліни Шевченко «Цвіт першої надії». Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  6. Мелодія мовчання і глибина слова: Аліна Шевченко презентувала другу книгу. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  7. Про що пише 14-річна письменниця з Олександрійщини (презентація). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-23 у Wayback Machine.]
  8. Мечта Алины. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.