Шевченко Анатолій Миколайович
| Шевченко Анатолій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 28 червня 1954 (70 років) Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор театру | |||
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1981) | |||
| Заклад | Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка і Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Анатолій Миколайович Шевченко (нар. 28 червня 1954, Жданов) — український актор театру; заслужений артист України з 8 листопада 2017 року[1].
Народився 28 червня 1954 року в місті Жданові (нині Маріуполь, Україна). 1981 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого[2].
Працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка. З 1999 року — у трупі Донецького академічного обласного російського драматичного театру в Маріуполі[2].
- «Примадонни» Кена Людвіга — Доктор Майєрс
- «Труффальдіно з Бергамо» Карла Ґольдоні — Панталоне
- «Запрошення до замку» Жана Ануя — пан де Роменвіль
- «Побачення по середах» Валентина Красногорова — Генерал
- «Чорне та червоне, або Маріупольський скарб Нестора Махна» Віктора Сухорукова — Антонов-Овсієнко
- «Ніч перед Різдвом» за повістю Миколи Гоголя — Чуб
- «Приборкання норовливої» за п'єсою Вільяма Шекспіра — Баптіста
- «Тато в павутині» Рея Куні — Стенлі Поуні
- «Занадто одружений таксист» Рея Куні — Інспектор Портерхаус
- «Люкс 13» Рея Куні — Річард Віллі
- «Маленькі комедії» Аркадія Арканова та Григорія Горіна — Микола Степанович, начальник ЖКГ
- «Вовки і вівці» Олександра Островського — Линяєв
- «Міщанин-шляхтич» ща п'єсою Мольєра — Журден
- «Провінційні анекдоти» Олександра Вампілова — Рукосуєв
- «Повернися в Сорренто» Едуардо Де Філіппо — Аттіліо
- «Вичини Хануми» Авксентія Цагарелі — Князь Понтіашвілі
- «Троє на гойдалці» Луїджі Лунарі — Командор
- «Денис Давидов» Володимира Соловйова — Кутузов
- «Крик нації» Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру; режисер Людмила Колосович (2022; прем'єра в Ужгороді)[3][4][5][6][7][8][9].
- ↑ Указ Президента України від 8 листопада 2017 року № 355/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- ↑ а б Шевченко Анатолий Николаевич / kino-teatr.ru.(рос.)
- ↑ Megan Specia (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій Винниченко (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- ↑ Сергій Федака (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Маріупольський театр покаже в Ужгороді виставу про Василя Стуса. «Vogue Ukraine». 18 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Joanna Kakissis (21 липня 2022). The bombed Mariupol theater troupe is back on stage with a homegrown Ukrainian play. «National Public Radio». Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Світлана Максименко (2022). Митець і нація (укр.). Ж-л «Кіно-Театр» №6. Процитовано 25 січня 2023.
Категорії:
- Народились 28 червня
- Народились 1954
- Уродженці Маріуполя
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Заслужені артисти України
- Українські театральні актори
- Радянські театральні актори
- Актори Дніпровського українського драматичного театру
- Актори та акторки Донецького академічного обласного драматичного театру