Шевченко Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевченко Василь Григорович
Народився15 жовтня 1960(1960-10-15) (64 роки)
с. Новомутин, Конотопський район, Сумська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняХарків
Діяльністьастроном
Галузьастрономія
Відомий завдякидослідження астероїдів
Alma materХарківський університет
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникЛупішко Дмитро Федорович
ЗакладНДІ астрономії Харківського національного університету

Васи́ль Григо́рович Шевче́нко (*1960) — український астроном, спеціаліст з фотометрії астероїдів, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри астрономії Харківського національного університету ім. Каразіна. Лауреат премії НАН України імені М. П. Барабашова (2012).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1960 року в селі Новомутин у Сумській області. 1982 року закінчив фізичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького (теперішній Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Після університету відслужив 2 роки офіцером у військах протиповітряної оборони (1982—1984). Відтоді працює у Харківській обсерваторії: молодшим науковим співробітником (1985—1992), аспірантом (1992—1996), науковим співробітником (1996—1998), старшим науковим співробітником (з 1998)[1].

У 1997 році захистив кандидатську дисертацію «Фотометрія астероїдів: фазові залежності блиску, фотометрична модель»[2]. У 2017 захистив докторську дисертацію «Інтегральна фотометрія астероїдів: спостереження та чисельне моделювання».

З 2006 року викладає на кафедрі астрономії Харківського університету на посадах доцента (2006—2018) і професора (з 2018). Веде курси «Фізика планет», «Практична астрофізика», «Проблеми сучасної астрофізики», «Комп'ютерні технології». Проводить астрофізичну практику на Чугуївській спостережній станції[2].

Член Міжнародного астрономічного союзу[3] та Європейської спілки астрономів.

Наукові результати

[ред. | ред. код]

Головні наукові результати Василя Шевченка стосуються досліджень фазової залежності блиску та опозиційного ефекту для астероїдів. За результатами фотометричних спостережень він визначив фазові функції для астероїдів різних типів, дослідив опозиційний ефект аж до надзвичайно малих фазових кутів (менше 1 градуса), виявив деякі темні астероїди без опозиційного ефекту, а також визначив точні альбедо для десятків астероїдів[1].

Шевченко запропонував аналітичний вираз для фазової функції астероїдів. Він встановив сильну кореляцію між альбедо астероїда та нахилом фазової залежності, що може бути використано для визначення альбедо[4].

За участі Василя Шевченка були відкриті супутники кількох астероїдів та кілька змінних зір різних типів[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Наукові публікації

[ред. | ред. код]

Василь Шевченко має понад 150 наукових публікацій у провідних міжнародних астрономічних виданнях.

Основні наукові публікації:

  1. Belskaya I. N., Fornasier S., Krugly Yu. N., Shevchenko V. G., Gaftonyuk N. M., Barucci M. A., Fulchignoni M., R. Gil-Hutton. 2010. Puzzling asteroid 21 Lutetia: our knowledge prior to the Rosetta fly-by. Astron. Astropys. V. 515. P. A29-A37.
  2. Shevchenko V. G., Tungalag N., Chiorny V. G., Gaftonyuk N. M., Krugly Yu. N., Harris A. W., Young J. W. 2009. CCD-Photometry and pole coordinates for eight asteroids. Planet. Space Sci., v. 57. No. 12, p. 1514—1520.
  3. Shevchenko V.G., Chiorny V.G., Gaftonyuk N.M., Krugly Yu.N., Belskaya I.N., Tereschenko I.A., Velichko F.P. 2008. Asteroid observations at low phase angles. III. Opposition effect of dark asteroids. Icarus, v. 196, p. 601—611.
  4. Shevchenko V.G., Tedesco E.F. 2006. Asteroid albedos deduced from stellar occultations. Icarus 184, 211—220.
  5. Shevchenko V.G., Mohamed R.A. 2005. Spacecraft Exploration of Asteroids. Astron. Vestnik. V. 39, p. 81-90.
  6. Shevchenko V.G., Krugly Yu. N., Chiorny V. G., Belskaya I. N., Gaftonyuk N.M. 2003. Rotation properties of E-type asteroids. Planet. Space Sci. 51, 525—532.
  7. Belskaya I.N., Shevchenko V.G. 2000. Opposition effect of asteroids. Icarus 147, 94-105.
  8. Shevchenko V.G., Lupishko D.F. 1998. Optical properties of asteroids from photometric data. Astron. Vestnik. V. 32, No.3, p. 250—263.
  9. Shevchenko V.G., Piironen J., Erikson A., Belskaya I.N., Chiorny V.G., Neukum G., Mohamed R. 1997. Asteroid observations at low phase angles. I. 50 Virginia, 91 Aegina and 102 Miriam. Planet. Space Sci. 45, 1615—1623.
  10. Shevchenko V.G., Chiornij V.G., Krugly Yu.N., Lupishko D.F., Mohamed R.A., Velichko F.P., Michalowski T., Avramchuk V.V., Dovgopol A.N. 1992. Photometry of seventeen asteroids. Icarus100, 295—306.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Vasilij G. Shevchenko [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.], Institute of Astronomy of Kharkiv National University
  2. ↑ а б Шевченко Василь Григорович [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.], Фізичний факультет Харківського національного університету
  3. ↑ Vasilij Grigorievich Shevchenko [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.], International Astronomical Union
  4. ↑ Li J.-Y., Helfenstein P., Buratti B. J., Takir D., and Clark B. E. (2015) Asteroid photometry. In Asteroids IV (P. Michel et al., eds.), pp. 129—150. Univ. of Arizona, Tucson, DOI: 10.2458/azu_uapress_9780816532131-ch007.
  5. ↑ Президія НАН України. Постанова № 14 від 15.03.2013 р. «Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних учених України за підсумками конкурсу 2012 р.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  6. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Шевченко Василь Григорович (англ.) . Процитовано 2014.04.30. Останнє спостереження 2014.03.12.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевченко_Василь_Григорович&oldid=39349740