Перейти до вмісту

Шевченко Юлія Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.
Юлія Шевченко
Юлія Андріївна Шевченко
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження18 червня 1999(1999-06-18)
Київ, Україна
Смерть31 липня 2023(2023-07-31) (24 роки)
Орі́хів, Оріхівська міська громада, Пологівський район, Запорізька область, Україна
ПохованняПівденне кладовище (Віта-Поштова)
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterЛіцей «Голосіївський» № 241, Національна академія Національної гвардії України і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
ПсевдоДжулія
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 47 ОМБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Ю́лія Андрі́ївна Шевче́нко (18 червня 1999[1], м. Київ — 31 липня 2023, м. Оріхів, Запорізька область[2]) — українська громадська активістка, поетеса, військовослужбовиця, лейтенант 47 ОМБр[2] Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юлія Шевченко народилася 18 червня 1999 року в Києві, де навчалася в ліцеї № 241 (2016[3], зі срібною медаллю)[4][2][5].

Учасниця Революції гідності, допомагала медикам[6][2].

Закінчила військову кафедру Національної академії Національної гвардії України (2020)[2], факультет прокуратури[3] Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2022, з відзнакою, спеціальність юрист[2]). Цього ж року стала аспіранткою кафедри кримінального права рідної Alma-mater[5].

У 2021 році під час навчання на 5-му курсі перемогла в проєкті «Антикорупційний десант». Відтоді працювала в управлінні проведення обов'язкових повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції[5].

Писала вірші[6].

З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, Юлія добровільно приєдналася до Збройних сил України[2]. Служила заступником командира з морально-психологічного забезпечення 47-ї окремої механізованої бригади[5].

Загинула 31 липня 2023 року в м. Оріхові на Запоріжжі[2][5].

Прощання відбулося у Володимирському соборі[2]. Похована 5 серпня 2023 року на Південному кладовищі м. Києва (ділянка 38)[5].

Залишилися батьки та наречений Тарас[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Києві попрощались із 24-річною захисницею Юлією Шевченко. Вечірній Київ. 5 серпня 2023.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Вікторія Микитюк (17 серпня 2023). «Зранку Юля написала мені, що їй недобре, а ввечері в їх будівлю прилетіли керовані авіабомби»: наречений надягнув обручку коханій в труні. Факти.
  3. ↑ а б Борючись за свободу України, загинула аспірантка кафедри кримінального права Університету, заступниця командира з морально-психологічного забезпечення Юлія Шевченко. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. 1 серпня 2023.
  4. ↑ Пам'яті співробітниці НАЗК, військової Юлії Шевченко. Укрінформ. 8 серпня 2023.
  5. ↑ а б в г д е ж Юлія Шевченко. Платформа пам'яті Меморіал.
  6. ↑ а б Наталія Васюнець (20 серпня 2023). Війна забрала життя 24-річної лейтенантки ЗСУ Юлії Шевченко. «Юля сама просилася у бій». Експрес.
  7. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 515/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шевченко_Юлія_Андріївна&oldid=43574388