Володимир Шевчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шевчук Володимир)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Володимир Шевчук, ЧСВВ
Ім'я при народженніВасиль
Народився23 січня 1917(1917-01-23)
Шегоd, rural municipality in Saskatchewand, Саскачеван, Канада
Помер6 січня 1994(1994-01-06) (76 років)
Оттава, Канада
Діяльністьсвященик-василіянин, душпастир серед українців у Канаді
Титулпротоігумен ЧСВВ в Канаді
Термін19531958
Попереднико. Теодосій Добко
Наступнико. Боніфатій Слобода
КонфесіяУГКЦ
РодичіБатьки: Петро і Євдокія

Володи́мир Шевчу́к (хресне ім'я Васи́ль; 23 січня 1917, Шіго (Шего), провінція Саскачеван, Канада — 6 січня 1994, Оттава, Канада) — український греко-католицький священник-василіянин, релігійний діяч в Канаді, засновник друкарні оо. Василіян у Торонто, протоігумен Канадської провінції ЧСВВ (1953—1958).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Шевчук народився в Шіго в провінції Саскачеван у родині Петра Шевчука та Євдокії з дому Сорохан, які приїхали до Канади з Галичини разом із першими українськими заробітчанами: батько — із Заліщиків, а мати — з Коломиї.

23 липня 1932 р. вступив на новіціат отців Василіян у Мондері, де на облечинах в монашу рясу отримав чернече ім'я Володимир. Перші обіти склав 11 березня 1934 р., професію вічних обітів — 14 жовтня 1939, а на священика був рукоположений єпископом Василем Ладикою, 16 травня 1943, у Вінніпезі[1].

Ревно виконував покладені на нього обов'язки: від 1943 до 1944 був парохом у Дервент, Альберта; від 1944 до 1950 — ігуменом монастиря і парохом церкви святих апостолів Петра й Павла в Мондері, а також професором василіянського схоластикату і директором друкарні. Від 1951 до 1953 був ігуменом і засновником василіянської друкарні в Торонто. Від 1953 до 1958 — протоігуменом Канадської Провінції. Від 1958 до 1964 — парохом церкви св. Івана Хрестителя в Оттаві; від 1964 до 1970 — протоконсультором Провінції і парохом церкви св. Миколая у Вінніпезі. Від 1970 до 1971 — парохом у Веґревіл; від 1972 до 1979 — парохом храму св. Василія у Торонто та організатором нової парафії св. Володимира в Торнгіл. Від 14 серпня 1979 — настоятелем монастиря св. Йосафата в Оттаві, а від 14 жовтня 1979 був парохом парафії св. Івана Хрестителя в Оттаві, де збудував Крайовий собор[1].

Помер 6 січня 1994 в Оттаві. Похований у Вінніпезі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б  Василіянський Вісник. — ч. 21. — Рим: При Ген. Курії ОО. Василіан, 1993—1994. — С. 101.

Джерела

[ред. | ред. код]