Шедар
 Щедар — зоря, позначена α внизу справа візуальної літери W | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Кассіопея |
| Пряме піднесення | 00г 40х 30.4405с[1] |
| Схилення | +56° 32′ 14.392″[1] |
| Видима зоряна величина (V) | 2.240[2] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K0IIIa[1] |
| Показник кольору (B−V) | 1.16[3] |
| Показник кольору (U−B) | 1.14[3] |
| Тип змінності | підозрювана[4] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −4.31 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 50.36[1] мас/р Схил.: −32.17[1] мас/р |
| Паралакс (π) | 14.29 ± 0.15 мас[5] |
| Відстань | 228 ± 2 св. р. (70 ± 0.7 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−1.985[2] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 4–5[6] M☉ |
| Радіус | 42.1 ± 1.7[7] R☉ |
| Світність | 676[note 1] L☉ |
| Ефективна температура | 4 530[6] K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | 21[8] км/с |
| Вік | 0,1-0,2[6] млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для SCHEDAR |
Координати: 
00г 40м 30.5с, +56° 32′ 14.5″
Шедар[9] (α Кассіопеї, лат. α Cassiopeiae, скорочено — α Cas) — зоря другої величини в сузір'ї Кассіопеї[9]. Хоча вона й позначена Йоганном Баєром як «α», візуальна яскравість α Кассіопеї дуже близька до β Кассіопеї — (Каф[10]) і вона може виглядати трохи яскравішою або тьмянішою залежно від обраного діапазону.
Абд аль-Рахман аль-Суфі і Улугбек називали зорю араб. تات الكرسي (Аль-Дхат аль-Курсій), що означає «дама в кріслі». Джованні Баттіста Річчолі передав цю назву як Дат Елкарті[11].
Назва Шедар вперше трапляється в Альфонсових таблицях тринадцятого століття. Вона походить від араб. در (şadr, що означає «груди») і позначає розташування зорі в серці міфологічної цариці Кассіопеї[11].
Ян Гевелій у своїх творах вживав назву Schedir, втім, існували й інші транслітерації з арабської, такі як Shedar, Shadar, Sheder, Seder, Shedis та Shedir. Робоча група із назв зір (англ. Working Group on Star Names, WGSN), організована Міжнародним астрономічним союзом 2016 року[12], схвалила для зорі назву Schedar (Шедар) 21 серпня 2016 року, на одному зі своїх перших засідань[10].
α Cassiopeiae — позначення Баєра.
Китайська назва зорі — 王良四 (Wáng Liáng sì, «четверта зоря Ван Лян»)[13], — стосується китайського астеризму 王良 (Wáng Liáng, Ван Лян), на честь відомого колісника періоду Весни й Осені. Астеризм складається з Альфи, Бети, Каппи, Ети і Лямбди Кассіопеї[14].
При схиленні 56° 32' пн. ш., Шедар видимий в усій північній півкулі. Зорю можуть бачити й більшість спостерігачів по всьому світу, які перебувають на північ від 33° південної широти, зокрема, її видно в таких містах південної півкулі як Перт чи Сантьяго, хоча й невисоко над горизонтом. Шедар розташований на околиці галактики Чумацький Шлях, тому є й інші помітні небесні об'єкти, які можна побачити поблизу цієї зорі — серед них туманність Пакман, NGC 436 і NGC 457.
Альфа Кассіопеї досягає свого зеніту над такими містами, як Единбург, Копенгаген і Москва. У Європі, Росії та на північноамериканському континенті аж до Лос-Анджелеса (а також в інших місцях, що мають північну широту більше 33°) зоря ніколи не заходить за горизонт. Оскільки Шедар має другу зоряну величину (як і β Cas), її добре видно неозброєним оком, однак Світлове забруднення, характерне для більшості міст, може заважати цьому.
Найкращий час для спостереження в північній півкулі — пізні осінні місяці, коли Кассіопея проходить через меридіан опівночі, але з огляду на те, що в багатьох місцях північної півкулі вона не заходить за горизонт, її можна бачити протягом усього року.
Залежно від застосованої фотометричної системи, Шедар трохи яскравіший або тьмяніший, ніж Каф, β в сузір'ї. Система UBV протягом другої половини XX століття вказувала на видиму зоряну величину, яка коливалася від +2,20 до +2,23, таким чином вона вважалася трохи яскравішою, ніж Каф з її змінною величиною від +2,25 до +2,31[1]. Проте розрахунки у візуальній смузі видимого світла довжиною від 500 до 600 нанометрів, зроблені Флоор Ван Левен (Floor Van Leeuwen) 2007 року дали нове вимірювання для обох зір, +2,4107 для Шедар і +2,3579 для Каф, що свідчать про те, що найяскравішою зорею сузір'я є Каф[5]. Плутанина виникає через те, що різні інструменти роблять вимірювання в дещо різних діапазонах хвиль.
З розвитком оптичної інтерферометрії в 1990-х роках, кутовий діаметр Шедара було виміряно 1998 році на різних довжинах хвиль у діапазоні 500—850 нм. Результатом став затемнене по периметру кутове вимірювання у 5,62 ± 0,06 кутових мілісекунд (mas)[7], діаметр, що дорівнює приблизно 0,393 а. о. або 42,3 радіуса Сонця, припускаючи паралакс у 14,29 mas. Порівнюючи з орбітою Меркурія (що обертається навколо Сонця на відстані приблизно 0,4 а.о.), фотосфера Шедара простягається приблизно до середини орбіти Меркурія.
Шедар — червоний гігант, спектральний клас якого K0IIIa — тобто, Шедар значно холодніший за Сонце[1]. Однак, оскільки він наближається до завершення своєї еволюції, фотосфера зорі істотно розширилася, даючи болометричну світність, що приблизно в 676 разів перевищує світність Сонця[note 1].
Згідно з переглянутими даними Гіппаркос (van Leeuwen, 2007), розрахункова відстань до зорі становить близько 70 парсек або 228 світлових років[5]. Як і всі гігантські зорі, Шедар обертається повільно, зі швидкістю приблизно 21 км/с на екваторі — з такою швидкістю зорі потрібно приблизно 102 дні, щоб зробити один повний оберт на своїй осі[8].
Шедар іноді класифікують як змінну зорю, але з XIX століття змінність не було виявлено[6]. Крім того, у Вашингтонському каталозі парних зір зазначено три оптичні супутники Шедара, але всі вони можуть бути лише розташованими на одній лінії зору з Землі.
Вік Шедара оцінюється від 100 до 200 мільйонів років, більшу частину якого він був блакитно-білою зорею головної послідовності спектрального класу В[6].
У 1551 р. Герард Меркатор, фламандський картограф, виготовив небесний глобус, зобразивши 48 традиційних сузір'їв Птолемея та два інших, Волосся Вероніки і Антиной[15]. На цьому глобусі він представив Кассіопею як царицю Ефіопії, покарану за її вихваляння й прикуту до перевернутого стільця. Шедар позначено біля її лівої груді, що відображає арабське етимологічне походження назви.
- Москва — Кассіопея — радянський науково-фантастичний фільм про подорож до системи Шедар.
- ↑ а б в г д е ж SIMBAD query result: SCHEDAR -- Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 22 лютого 2010.
- ↑ а б Kharchenko, N. V.; Roeser, S. (September 2009). All-sky Compiled Catalogue of 2.5 million stars. VizieR. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Bibcode:2009yCat.1280....0K. Архів оригіналу за 9 грудня 2019 року. Процитовано 6 січня 2011.
The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2.240 and the Van Leeuwen parallax of 14.29
- ↑ а б Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data. Bibcode:1986EgUBV........0M.
- ↑ Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
- ↑ а б в van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. 474 (2): 653—664. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ а б в г д Professor James B. (Jim) Kaler. SHEDAR (Alpha Cassiopeiae). University of Illinois. Архів оригіналу за 27 March 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
- ↑ а б Hajian, Arsen R.; Armstrong, J. T.; Hummel, C. A.; Benson, J. A. та ін. (March 1998). Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer. The Astrophysical Journal. 496 (1): 484. Bibcode:1998ApJ...496..484H. doi:10.1086/305388.
- ↑ а б Bright Star Catalogue (Hoffleit+, 1991). VizieR (вид. 5th Revised). Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 31 грудня 2010.
- ↑ а б Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б Naming Stars. IAU.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 18 червня 2018.
- ↑ а б Richard Hinckley Allen (1963). Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Publications. с. 142. Процитовано 31 грудня 2010.
- ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN), International Astronomical Union, архів оригіналу за 10 червня 2016, процитовано 22 травня 2016.
- ↑ (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано 2010-08-18 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
- ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7
- ↑ а б Gerard Mercator (1512–1594). Cassiopeia — The Queen. The Mercator Globes at Harvard Map Collection. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 2 січня 2011.
- Harvard Map Collection The Mercator Globes
- The Internet Encyclopedia of Science: Shedar (Alpha Cassiopeiae) [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]