Перейти до вмісту

Шекера Олег Григорович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шекера.
Шекера Олег Григорович
Народився30 серпня 1955(1955-08-30) (69 років)
Прилуки, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Alma materНаціональний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
ГалузьМедицина
ЗакладНаціональний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
ПосадаДиректор Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникПасько Володимир Васильович
Відомі учніАспіранти: Мельник Д. В., Панасенко М. С., Кухарчук Х. М.
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений лікар України

Олег Григорович Шекера (нар. 30 серпня 1955, Прилуки) — професор, доктор медичних наук. Заслужений лікар України, магістр державного управління, голова експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України за спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина», голова спеціалізованої вченої ради за спеціальностями «Внутрішні хвороби» і «Загальна практика — сімейна медицина», головний редактор науково-практичного журналу «Здоров'я суспільства», головний редактор довідкового інформаційно-аналітичного бюлетеня «Сімейна медицина», президент Міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація «Здоров'я суспільства», професор кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Біографія

[ред. | ред. код]

Шекера Олег Григорович народився в м. Прилуки Чернігівської області. З 1972 р. навчався в Харківському медичному інституті, а потім перевівся до Військово-медичного факультету при Куйбишевському медичному інституті, який закінчив в 1978 р. Після закінчення Військово-медичного факультету проходив службу на посадах начальника медичної служби частин та з'єднань.

З 1984—1986 рр. проходив службу в Афганістані на посаді начальника медичної служби з'єднання, де організовував і надавав медичну допомогу військовослужбовцям під час бойових дій та займався ліквідацією спалахів інфекційних хвороб (холери, вірусних гепатитів, черевного тифу, дизентерії, малярії) (відзначений державними нагородами).

З 1986 по 1989 рр. проходив службу на посаді начальника медичної служби з'єднання в Групі радянських військ в Німеччині.

З 1989—1991 рр. навчався у Військово-медичній академії імені С. М. Кірова (Ленінград).

З 1991—1994 рр. працював в Українському державному медичному університеті імені О. О. Богомольця викладачем кафедри військової медицини. У 1996 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, а у 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук.

З 1994—2002 рр. проходив службу в Українській військово-медичній академії на посадах начальника відділу наукової медичної інформації, заступника начальника кафедри, начальника кафедри організації медичного забезпечення збройних сил, заступника начальника Академії з наукової роботи — начальника наукового центру. У 2004 р. закінчив з відзнакою Національну академію державного управління при Президентові України (за спеціальністю — державне управління, магістр державного управління).

Звільнився з лав Збройних Сил України в грудні 2002 р.

З 2002—2005 рр. працював провідним науковим співробітником Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України. З 2005 р. — 2012 рр. доцент Українського тренінгового центру сімейної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України.

З 2013 по 2014 рр. завідувач науково-організаційним відділом Інституту сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика, а з 2014 р. до теперішнього часу — директор Інституту сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика

Освіта

[ред. | ред. код]

2001—2004 рр. — Національна академія державного управління при Президентові України, м. Київ, Україна — вища з державного управління (закінчив з відзнакою)

2001 р. — Інститут міжнародного гуманітарного права, м. Сан Ремо, Італія

1999—2000 рр. — Національна Академія оборони України (Національний університет оборони України), м. Київ, Україна

1989—1991 рр. — Військово-медична академія, м. Ленінград (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) — вища військова

1976—1978 рр. — Військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті, м. Куйбишев (м. Самара, Російська Федерація) — вища медична

1972—1976 рр. — Харківський медичний інститут (Харківський медичний університет), м. Харків, Україна

Захист дисертаційних робіт

[ред. | ред. код]

У 1996 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за темою: «Наукове обґрунтування організаційно-функціональної структури та діяльності мобільного комплексу медицини катастроф при надзвичайних ситуаціях». Спеціальність: 14.02.10 — «Соціальна гігієна і організація охорони здоров'я» Наукові керівники: Волошин В. О., Пасько В. В.

У 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за темою «Обґрунтування системи медичного забезпечення Збройних Сил України в умовах впливу соціально-економічних та медико-демографічних чинників». Спеціальність: 14.02.03 — «Соціальна медицина» Науковий консультант — Москаленко В. Ф.

Лікувальна і наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Пріоритетні напрямки наукових досліджень:

  1. Загальна практика — сімейна медицина
  2. Інноваційні проекти в охороні здоров'я
  3. Менеджмент охорони здоров'я
  4. Медичне страхування
  5. Медицина катастроф
  6. Військова медицина

207 друкованих праць, з них: 12 навчальних посібників (серія «Сімейна медицина»), 2 монографії та 1 інформаційно-аналітичний збірник, 14 методичних рекомендацій.

Головний редактор міжнародного науково-практичного журналу «Здоров'я суспільства»

Головний редактор інформаційно-аналітичного бюлетеня «Сімейна медицина»

Голова спеціалізованої вченої ради за спеціальностями: «Внутрішні хвороби» і «Загальна практика — сімейна медицина».

Голова експертної проблемної комісії МОЗ та НАМН України зі спеціальності «Загальна практика — сімейна медицина».

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[1]
  • Заслужений лікар України (1 грудня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]

Перелік ключових публікацій

[ред. | ред. код]
  1. Шекера О. Г. Досвід медичного забезпечення військ в Республіці Афганістан в 1984—1986 рр. / О. Г. Шекера, В. Я. Степанець // Збірник «Проблеми військової охорони здоров'я та шляхи її реформування» (Теоретичний і науково-практичний збірник ГВМУ ГШ ЗС України).- К., 1997.- С.124-128.
  2. Шекера О. Г. Медичний персонал та міжнародне гуманітарне право у світлі становлення професійної армії України / О. Г. Шекера, В. В. Пасько // Збірник «Проблеми військової охорони здоров'я» (Теоретичний і науково-практичний збірник ГВМУ ГШ ЗС України та УВМА) К., 2001.- № 8.- С.35-46.
  3. Шекера О. Г. Аналіз санітарних втрат військ 40-ї армії за період ведення бойових дій в республіці Афганістан (1979—1989) / О. Г. Шекера, Н. М. Баранова // Збірник «Проблеми військової охорони здоров'я» (Теоретичний і науково-практичний збірник ГВМУ ГШ ЗС України та УВМА) К., 2001.- № 8.- С.60-66.
  4. Шекера О. Г. Медичні аспекти реформування ЗСУ на професійній основі / О. Г. Шекера // Військова медицина України. К., — 2002. — № 1. — С.10-16.
  5. Шекера О. Г. Загальний погляд на проблему впровадження електронного паспорта громадянина України в ЗС України / О. Г. Шекера, В. Я. Білий, О. П. Мінцер // Військова медицина України. К., — 2002. — № 2. — С.6-12.
  6. Шекера О. Г. Розвиток нормативно-правової бази медичного забезпечення та добровільного медичного страхування громадян України / О. Г. Шекера // Управління сучасним містом. К., — 2003. — № 1-3 (9). -С.82-87.
  7. Шекера О. Г. Наукові аспекти соціологічного дослідження військовослужбовців Збройних сил України, військовозобов'язаних (резервістів), допризовної і призовної молоді / О. Г. Шекера // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України К.,-2003.-№ 2.-С.413-418.
  8. Шекера О. Г. Соціально-медичні аспекти державної політики України / О. Г. Шекера, Н. І. Мудрик // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. К.,-2003.-№ 1.-С.34-38.
  9. Шекера О. Г. Соціологічні дослідження та його результати на фоні реформування Збройних Сил України / О. Г. Шекера // Збірник «Проблеми військової охорони здоров'я» (Теоретичний і науково-практичний збірник ГВМУ ГШ ЗС України та УВМА) К., 2003.- № 11.- С.13-21.
  10. Шекера О. Г. Концептуальні положення щодо реформування медичного забезпечення Збройних Сил України / О. Г. Шекера // Збірник «Проблеми військової охорони здоров'я» (Теоретичний і науково-практичний збірник ГВМУ ГШ ЗС України та УВМА) К., 2006.- № 16.- С.324-333.
  11. Шекера О. Г. Сучасні підходи до реформування системи охорони здоров'я / О. Г. Шекера // Здоров'я суспільства. — (науково-практичний журнал). — № 1 (Т.1) — 2013. — С.26-31.
  12. Вороненко Ю. В. Нормативно-правовое обеспечение семейной медицины в свете реформы здравоохранения Украины / Ю. В. Вороненко, О. Г. Шекера // Здоров'я суспільства. — (науково-практичний журнал). — № 1 (Т.2) — 2013. — С. 15-22.
  13. Шекера О. Г. Стан реформування системи охорони здоров'я в Україні (аналітичний огляд / О. Г. Шекера // Здоров'я чоловіка. — (науково-практичний журнал). — № 3 (46) — 2013. С. 25 — 30.
  14. Шекера О. Г. Застосування оптимальної моделі диспансеризації військовослужбовців при плануванні профілактичної діяльності лікаря загальної практики — сімейної медицини / О. Г. Шекера, П. М. Яблонський, // Сімейна медицина. — (науково-практичний журнал). — № 1 — 2013.– С. 18 — 22.
  15. Шекера О. Г. Конституційні основи охорони здоров'я громадян в Україні / О. Г. Шекера // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. — Випуск 22 (Книга 4) — 2013. — С. 526—531.
  16. Вороненко Ю. В. Семейная медицина во главе реформы здравоохранения Украины / Ю. В. Вороненко, Г. І. Лисенко, О. Г. Шекера // Весник Кыргызской государственной медицинской академии имени И. К. Ахунбаева. — № 2. — 2013. — С. 20 — 26.
  17. Шекера О. Г. Реформа здравоохранения Украины (семейная медицина) / О. Г. Шекера // Сімейна медицина. — (науково-практичний журнал). — № 6 (50) — 2013. — С. 14–18.
  18. Вороненко Ю. В. Современные взгляды на организацию непрерывного профессионального развития преподавателей в системе медицинского образования / Ю. В. Вороненко, О. Г. Шекера, О. П. Минцер, В. В. Краснов // Здоров'я суспільства. — (науково-практичний журнал). — № 3-4 (Т.2) — 2013. — С. 18-29.
  19. Вороненко В. В. Міжсекторальна взаємодія освіти, науки та практики як запорука ефективної підготовки кадрів для первинної ланки охорони здоров'я / В. В. Вороненко, О. Г. Шекера, Н. В. Медведовська, В. В. Краснов, О. М. Вернер, В. І. Ткаченко // Здоров'я суспільства. — (науково-практичний журнал). — № 1-2 (Т.3) — 2014. — С. 14-24
  20. Шекера О. Г. Система медичного забезпечення об'єднаних збройних сил НАТО / О. Г. Шекера, В. В. Стеблюк, Г. Д. Киржнер // Здоров'я суспільства. — (науково-практичний журнал). — № 1-2 (Т.3) — 2014. — С. 105—108.

Міжнародна співпраця

[ред. | ред. код]

Президент міжнародної громадської організації "Міжнародна асоціація «Здоров'я суспільства», почесний професор Киргизької державної медичної академії імені І. К. Ахунбаєва. Співпраця з іноземними вишами в різних країнах — Республіка Киргистан, Республіка Молдова, Республіка Білорусь, Грузія та ін. Знання мов — англійська.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  2. ↑ Указ № 670/2015 від 01.12.2015 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний сайт НМАПО імені П. Л. Шупика — https://nmapo.edu.ua/index.php/uk/institut-simejnoji-meditsini [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Репозитарій НМАПО НМАПО імені П. Л. Шупика — http://ir.nmapo.edu.ua:8080/jspui/handle/lib/485/simple-search?filterquery=Шекера%2C+О.Г.&filtername=author&filtertype=equals[недоступне посилання з жовтня 2019]
  3. Google Scholar https://scholar.google.com.ua/citations?user=gzgV74kAAAAJ&hl=ru [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шекера_Олег_Григорович