Шекеринці

село Шекеринці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Тер. громада	Плужненська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68060190230026925
Облікова картка	село Шекеринці
Основні дані
Засноване	1729
Населення	694 особи (2001)
Площа	2,918 км²
Густота населення	237,83 осіб/км²
Поштовий індекс	30317
Телефонний код	+380 3852
Географічні дані
Географічні координати	50°08′24″ пн. ш. 26°27′00″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	303 м
Водойми	р. Гутиська (притока Усті)
Місцева влада
Адреса ради	30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7
Карта
	Шекеринці
	Шекеринці
Мапа
	Шекеринці у Вікісховищі

Шеке́ринці — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 694 особи (2001), в 2011 році — 638 осіб.

Географія

На північ від села розташований Шекеринецький гідрологічний заказник.

Історія

Спершу село належало до роду Острозьких, згодом — Конецпольських, а у XVIII столітті — Яблоновських. Після смерті Станіслава Яна Яблоновського село успадкував його син Ян Станіслав Яблоновський, а від нього — його син Станіслав Вінцентій Яблоновський. Єдиний син Станіслава Вінцентія, Антоній Барнаба Яблоновський, став наступним власником села. Останнім Яблоновським, котрий володів Шекеринцями, був Максиміліан Яблоновський. Проте самі Яблоновські не перебували в Шекеринцях. Антоній Барнаба у 1792 році передав село у пожиттєву оренду своєму пленіпотентові (тобто уповноваженому у майнових справах), Антонієві Брезі, а згодом і його дружині Анні (дошлюбне прізвище Чарнецька). Орендна плата становила 6500 злотих на рік. Максиміліан зменшив орендну плату на півтори тисячі злотих, а у 1804 році розширив орендні права на Юзефа Брезу (старшого сина Антонія та Анни)^[1]. Зрештою 1843 року Максиміліан Яблоновський за 31 тисячу срібних рублів продав Шекеринці Іполітові Брезі (1806—1882), братові Юзефа^[2].

У 1870 році родині Брезів належало 1310 десятин землі в Шекеринцях, понад 554 десятини землі в селі Хоросток, а також ліс Кураж (понад 32 десятини). У 1890 році в Шекеринцях їм належало 1012 десятин ріллі та 345 десятин лісу. Ще 709 гектарів ріллі вони мали в Хоростку^[2]. Брези збудували в селі гуральню^[3]. У 1880-х Ахілл Бреза заклав новий фільварок під назвою Горай^[4].

У 1906 році село Секержинці належало до Перерославської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 5. Дворів 78, мешканців 855^[5].

Релігійне життя

Від XVIII століття у Шекеринцях діяла унійна церква, котра під тиском російської влади у 1839 році була змушена перейти на православ'я^[3]. Від 1874 року (чи й раніше) тут діяла церковно-парафіяльна школа^[3].

У 1862 році в Шекеринцях мешкали також 73 римо-католики (включно з власниками маєтку в Шекеринцях, родиною Брезів). Вони належали до парафії в Куневі^[3].

Примітки

↑ Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 22. ISBN 978-83-64806-05-6.
↑ ^а ^б Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 28. ISBN 978-83-64806-05-6.
↑ ^а ^б ^в ^г Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 29. ISBN 978-83-64806-05-6.
↑ Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 32. ISBN 978-83-64806-05-6.
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 44 (довідка)

Джерела

Siekierzyńce (2), wś. powiat ostrogski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 522. (пол.)

Посилання

Село Шекеринці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Хмельницька обласна рада. Ізяславський район. Паспорт територіальної громади Шекеринецької сільської ради (doc)
Погода в селі Шекеринці [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Географія» Портал «Україна»

[1] Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 22. ISBN 978-83-64806-05-6.

[:0-2] а ^б Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 28. ISBN 978-83-64806-05-6.

[:1-3] а ^б ^в ^г Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 29. ISBN 978-83-64806-05-6.

[4] Wierzbicka, Elżbieta (2013). Brezowie: dzieje rodu i spuścizn aktowych: inwentarz zespołu akt Archiwum Brezów z Siekierzyniec 1555-1945 (польська) . Lublin : [Warszawa]: Archiwum Państwowe ; Naczelna Dyrekcja Archiwów Państwowych. с. 32. ISBN 978-83-64806-05-6.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-5] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 44 (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Населені пункти колишнього Ізяславського району ¹)
Міста	Ізяслав
Села	Антонівка · Бейзими · Білеве · Білижинці · Білогородка · Білотин · Більчин · Більчинка · Борисів · Васьківці · Велика Радогощ · Великі Пузирки · Влашанівка · Гаврилівка · Григорівка · Даньківці · Двірець · Дертка · Дібровка · Добрин · Долоччя · Забрід · Завадинці · Закриничне · Закружці · Заріччя · Зубарі · Іванівка · Калетинці · Калинівка · Кам'янка · Кіндратки · Клубівка · Комини · Криволука · Кропивна · Кунів · Лісна · Ліщани · Лопушне · Лютарка · Мала Медведівка · Мала Радогощ · Мирне · Мислятин · Михайлівка · Михля · Михнів · Мокрець · М'якоти · Нечаївка · Нова Гутиська · Нове Село · Новосілка · Новостав · Пильки · Півнева Гора · Підлісці · Плужне · Покощівка · Поліське · Припутенка · Припутні · Путринці · Радошівка · Ревуха · Ріпки · Рокитне · Сахнівці · Свириди · Сивір · Сморшки · Сохужинці · Сошне · Стара Гутиська · Сторониче · Тарасівка · Теліжинці · Тернавка · Тишевичі · Топірчики · Топори · Хотень Другий · Хотень Перший · Христівка · Чепці · Чижівка · Шевченка · Шекеринці · Щурівці · Щурівчики
Примітка:	¹) 19 липня 2020 року Ізяславський район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а всі його населенні пункти увійшли до складу нового Шепетівського району.