Шельпаки
| село Шельпаки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скориківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040450220094290 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1463 |
| Населення | |
| Територія | 2.008 км² |
| Поштовий індекс | 47810 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′53″ пн. ш. 26°01′23″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Самець |
| Найближча залізнична станція | Максимівка |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б |
| Карта | |
  Шельпаки | |
 Шельпаки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шельпа́ки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського районіу Тернопільської області. До 2015 року підпорядковане Лисичинській сільській раді.
Розташоване на берегах р. Самець (один із витоків р. Млинський Потік, правого допливу Збруча, басейн Дністра), за 14 км від найближчої залізничної станції Максимівка. Географічні координати: 49° 40’ північної широти і 26° 01’ східної довготи. Територія — 2,86 км². Дворів — 153.
Утворено ойконім Шейпаківці від патронімної назви Шейпаківці з первісним значенням «нащадки чи піддані Шейпака». Антропонім Шейпак (Шельпак) мотивовано, імовірно, дієсловом «шелепотіти». Від середини XIX ст. у документах зафіксовано теперішню назву Шельпаки[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 472 | 100% |
Перша письмова згадка — 1463 р., власність Василя Збаразького.
На початку XIX ст. в селі діяла цегельня. 1851 р. засновано школу. 1880 р. у селі 139 будинків, 799 осіб; 1931 — 1012 жителів.
Внаслідок пожеж у 1910 р. згоріло 10, у 1926 р. понад 15 будівель. У 1914 р. в селі спорудили пам’ятник Т. Шевченку, згодом зруйнований.
1925 р. функціонували винокурний завод (7 робітників) і млин Казимира Бончковського.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл» та інших, «Січ», Братство тверезості, а також кооператива і хор. 1936 р. у початковій школі навчався 91 учень.
Упродовж 1934–1939 рр. Шельпаки належали до ґміни Нове село.
5 липня 1941–5 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 35 чоловіків із села.
В ОУН і УПА перебували, репресовані понад 30 жителів села.
9 січня 1945 р. більшовики спалили господарства Марії Гаманович, Василя Грищина, Анни Мороз і Теодозії Спас на знак помстви за вбивство двох працівників НКДБ.
1945–1946 рр. у селі розташовувалася станиця «стрибків» («істрєбітєльного батальйону»).
У вересні 1948 р. вояки УПА спалили колгоспне майно.
2005 р. село газифіковане. 2007 р. у селі 453 особи; 2014 — 435 жителів.
31 липня 2015 року Шельпаки увійшли до складу Новосільської сільської громади[3]. 2020-го громада була ліквідована, а село відійшло до Скориківської сільської громади.
- церква Святого Великомученика Юрія Переможця (1783; ПЦУ; кам'яна);
- «фіґура» з вирізьбленими молитвами.
Споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку (1963; скульптор В. Волошин); встановлено меморіальну таблицю Степанові Качалі (1995), придорожній хрест (відновлений 1991), пам'ятний хрест на честь заснування Братства тверезості.
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований на вулиці Шевченка, напроти школи, головна дорога.
Встановлений 1963 р. Робота самодіяльних майстрів.
Скульптура — бетон, постамент — камінь.
Скульптура – 1,6 м, постамент – 1,2 м.[4][5]
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, торгові заклади. У серпні 2006 року відкрито дитячий будинок сімейного типу.
- Народилися
- Божок Андрій Михайлович (1988—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).
- Роман Гарбуз (нар. 1949) — скульптор;
- Андрій Гульовський (нар. 1943) — художник;
- Надія Мориквас (нар. 1952) — письменниця, журналістка;
- Теодор Москалюк (1883–1955) — вояк УГА, громадський діяч у Канаді;
- Надія Радзіх (нар. 1974) — майстер декоративно-ужиткового мистецтва;
- Нестор Шуран (1935–1996) — інженер, фахівець у сфері транспортування газу, управлінець.
- Проживали, перебували
- Володимир Лах (1931–2001) — доктор технічних наук, професор;
- пастирював і похований священик УГКЦ, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч Степан Качала. На могилі Степана Качали стоїть пам'ятник авторства відомого скульптора Юліяна Марковського.[6]
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Школа -
Автобусна зупинка -
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця
- ↑ Бучко Д., Котович, В. Походження назв населених пунктів Тернопільщини. — Дрогобич : Посвіт, 2017. — С. 291—292.
- ↑ ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 85. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Львів: Тріада плюс, 2010. — C. 135.
- Б. Мельничук, В. Уніят. Шельпаки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 633. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Б. Петраш, В. Уніят. Шельпаки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 159—160. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Szelpaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 891. (пол.) — S. 891. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |