Перейти до вмісту

Шеніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шеніт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураPmr[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаK₂Mg(SO₄)₂·6H₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 107.CC.60 Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 829.3.6.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьгіркийd (давньогрецька мова)[4],
частина[d] (давньогрецька мова)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьВезувій[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Шеніт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шеніт (рос. шенит, шёнит; англ. schönite; нім. Schönit m) — мінерал, водний сульфат калію і магнію острівної будови. Названий за прізвищем німецького урядовця Шене (Schöne), E.Reichardt, 1866. Синоніми: пікромерит, шьоніт.

Хімічна формула: K2Mg[SO4]2•6H2O. Містить (%): K2O — 23,39; MgO — 10,01; SO3 — 39,76; H2O — 26,84. Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: короткопризматичні кристали, також кірочки, порошкуваті або масивні аґреґати. Спайність досконала по (201). Густина 2,03. Твердість 2,5. Безбарвний або білий. Блиск скляний. Прозорий. На смак гіркий. Розчиняється у воді. Кристалізується з морської води при т-рі нижче 10 °С; вторинний мінерал соляних покладів.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Зустрічається у вигляді тонких прошарків у крайовій зоні каїнітової шляпи або у гніздах і лінзах всередині неї. Знахідки: Ашерслебен (Галле, ФРН), Галіція (Польща). Рідкісний.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]