Шереметєв Олександр Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шереметєв.
Олександр Дмитрович Шереметєв
Олександр Шереметєв в однострої пожежної дружини. Початок 1890-х років.
Ім'я при народженніОлександр Дмитрович Шереметєв
Народився27 лютого 1859(1859-02-27)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер18 травня 1931(1931-05-18) (72 роки)
Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа
Громадянство Російська імперія → Франція Франція
Національністьросіянин
Діяльністьофіцер, музикант і меценат
Alma materПажеський корпус
Титулграф
Військове званнягенерал-майор почту
Конфесіяправослав'я
РідШереметєви
БатькоDmitriy Nikolaevich Sheremetevd[1]
МатиAleksandra Grigorevna Melnikovd
Брати, сестриSergey Sheremetevd
У шлюбі зМарія Федорівна (до шлюбу Гейден)
ДітиЄлизавета, Дмитро, Георгій, Олександра
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня Кавалер ордена Почесного легіону Командор ордена Корони Італії
Герб
Герб

Олекса́ндр Дми́трович Шереме́тєв (рос. Александр Дмитриевич Шереметев; 27 лютого 1859, Санкт-Петербург, Російська імперія — 18 травня 1931, Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн), Франція) — російський офіцер, музикант і меценат. Внук Миколи Шереметєва і співачки Парасковії Жемчугової. Власник садиб Ульянка і Александрино.

1903 рік. Олександр, Марія та Єлизавета Шереметєви.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Пажеський Його Імператорської Величности корпус. У 1889—1894 роках ад'ютант головнокомандувача військами гвардії і Петербурзького військового округу, в 1894 р. шталмейстер двору, з 1899 р. офіцер для особливих доручень при Військовому міністерстві. Флігель-ад'ютант (1902). Генерал-майор почту (1909)[2]. Навчався музиці у Теодора Лешетицького (фортепіано), Івана Мельникова (вокал), Василя Вурма (корнет-а-пістон). У 1882-му заснував приватний оркестр, який з 1898 року почав давати «народні» (загальнодоступні) симфонічні концерти. У 1908 році пожертвував 20 000 рублів на заснування стипендій імені Миколи Римського-Корсакова в Санкт-Петербурзькій консерваторії. У 1910—1916 роках очолював у Санкт-Петербурзі Музично-історичне товариство, концерти якого відігравали помітну роль у музичному житті російської столиці: оркестр товариства, зокрема, ознайомив публіку з творами таких композиторів, як Ян Сібеліус і Ріхард Штраус, а 21 грудня 1913 (3 січня 1914) в суспільстві з ініціативи Шереметєва представлено ​​російську прем'єру опери Ріхарда Ваґнера «Парсіфаль» з запрошеною з Парижа Фелією Литвин у партії Кундрі[3]. З ініціативи Шереметєва в Петербурзі встановлено меморіальні дошки Олександрові Даргомижському, Милієві Балакірєву, Олександрові Сєрову і Модестові Мусоргському, проводився всеросійський збір коштів на пам'ятник Петрові Чайковському[4]. У 1901—1917 роках Олександр Шереметєв — начальник Придворної співацької капели. У 1892—1894 роках він перший голова Російського пожежного товариства[5]. 1892 року брав участь у влаштуванні Всеросійської пожежної виставки. Видавав журнал «Пожежник». З 1918 року Шереметєв в еміграції[6].

Родина

[ред. | ред. код]

1883 року одружився з графинею Марією Федорівною Гейден (1863—1939). Подружжя мало чотирьох дітей:

  • Єлизавета (1884—1962) — в шлюбі княгиня Андроникова
  • Дмитро (1885—1963) — чоловік графині Домни Олексіївни Бобринської (1886—1956)
  • Георгій (1887—1971) — чоловік княжни Катерини Дмитрівни Голіциної (1889—1936)
  • Олександра

Нагороди

[ред. | ред. код]

Російські

[ред. | ред. код]
  • Орден святого Станіслава III ступеня (1892)
  • Орден святого Володимира IV ступеня (1896)
  • Орден святої Анни III ступеня (1900)
  • Орден святого Станіслава II ступеня (1906)
  • Орден святого Володимира III ступеня (1911)
  • Орден святого Станіслава І ступеня (1913)
  • Орден святої Анни I ступеня (1916)
  • Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Олександра III»
  • Медаль «На пам'ять про царствування імператора Олександра III»
  • Медаль «На пам'ять про коронацію імператора Миколи II»

Іноземні

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Волков С. В. Офицеры российской гвардии: опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2002
  • Шереметевы в истории России. Воспоминания. Дневники. Письма//Авт.-сост. А. И. Алексеева, М. Д. Ковалёва. Издательский дом «Звонница», 2001
  • Военный дневник великого князя Андрея Владимировича Романова / Вступление, подготовка текста, публикация и примечания кандидата исторических наук В. М. Хрусталёва и В. М. Осина // «Октябрь», 1998, № 4. (Прим. 35)
  • Марина Малкиель. «Парсифаль» в Петербурге
  • Музыкальные общества и кружки // Энциклопедия Санкт-Петербурга
  • Пожарное общество Российское // Энциклопедия Санкт-Петербурга
  • Граф Шереметев Александр Дмитриевич // Сайт «Российская императорская армия»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Военный дневник великого князя Андрея Владимировича Романова. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 28 січня 2012.
  3. ↑ Марина Малкиель. «Парсифаль» в Петербурге. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2012.
  4. ↑ Музыкальные общества и кружки
  5. ↑ Пожарное общество Российское. Архів оригіналу за 19 серпня 2008. Процитовано 28 січня 2012.
  6. ↑ Граф Шереметев Александр Дмитриевич. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 28 січня 2012.
  • Цю статтю написано на основі її відповідника в Російській Вікіпедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шереметєв_Олександр_Дмитрович&oldid=43076580