Шершень східний
| Шершень східний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_01.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Vespa orientalis Linnaeus, 1771 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Шершень східний (Vespa orientalis) — вид ос родини Vespidae. Самиці мають розмір 25-30 мм, самці і робітники дрібніші. Антени чоловічих особин складаються з 13 сегментів, жіночих — завжди з 12. Гніздяться в землі. Єдиний вид шершнів, який виносить сухий клімат.
Живе в напівсухих субтропіках Азії, на півдні Європи, також мешкає в Північній Африці і на берегах Аденської затоки. Східний шершень поширений в південній Європі (Італія, Мальта, Албанія, Румунія, Греція, Болгарія, Кіпр), в північній Африці (Алжир, Сомалі), в Азії (Туреччина, Афганістан, Іран, Пакистан, Оман,[1] Росія, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан,[2] Індія[2], Непал, Китай). Інтродукований на Мадагаскар.
Вчені Ізраїлю та Великої Британії в процесі дослідження виявили на тілі шершня пігменти кутикули, які й перетворюють енергію сонця в електрику. Те, що східний шершень (Vespa orientalis) виробляє енергію за допомогою екзоскелета, спало на думку Меріан Плоткін (Marian Plotkin) та її колегам з університету Тель-Авіва (Tel-Aviv University) вже досить давно. Колишній науковий керівник Меріан, Яків Ішай (Jacob Ishay), цілком випадково виявив, що ці комахи надзвичайно активні в найбільш сонячні дні. А це взагалі-то шершням не властиво. Ентомологи протягом багатьох років досліджували екзоскелет комахи і в результаті встановили, що в темній частині черевця міститься значна кількість меланіну, а в світлій наявний ксантоптерин (xanthopterin). Результати структурного аналізу показують, що поверхня екзоскелета комахи вкрита безліччю борозенок та горбиків. Такий своєрідний «гребінець» дозволяє направити більше світла у внутрішні шари. Гребінчаста поверхня тіла комахи дозволяє переробляти енергію сонця. Зовсім недавно вчені з'ясували, що обидва пігменти беруть участь в процесі перетворення енергії сонячного світла. Ентомологи відзначають, що порівняно невелика кількість світла, яке потрапляє на поверхню тіла шершня, відбивається назад у зовнішнє середовище. Однак залишається нез'ясованим, як саме шершні використовують це додаткове живлення і для чого воно їм потрібне. Адже ксантоптерин «поглинає» лише 0,335% енергії, яка надходить (для порівняння: ефективність середньої сонячної батареї становить 10-20%). Однак деякі припущення з цього приводу все ж таки існують. Того року група вчених на чолі з Плоткін з'ясувала, що ферменти жовтої частини кутикули відіграють роль, чимось схожу функції печінки ссавців. Опромінення шершнів ультрафіолетом призводить до активізації роботи цих речовин. Можливо, випромінювання сонця стимулює та живить реакції, в яких беруть участь ферменти.[3]
Відловлюючи медоносних бджіл, завдають шкоди бджільництву.
Єдиним видом, що поїдають східних шершнів є бджолоїдка звичайна.
- ↑ Natural Emirates: Wildlife and Environment of the United Arab Emirates. Peter Vine, Ibrahim Al — Abed. — Trident Press Ltd. 1997. pages 243. isbn=1900724022 http://books.google.fr/books?id=6PTl3wUEJtgC&client=firefox - a
- ↑ а б Food and Agriculture Organization of the United Nation, «Honey bee diseases and pests: a practical guide», Agricultural and food Engineering Technical Report n°4 (2006), 42 pages, ISSN 1814-1137techrep 4.pdf Lire en ligne[недоступне посилання] (page 20)
- ↑ Naturwissenschaften: Solar energy harvesting in the epicuticle of the oriental hornet (Vespa orientalis)[недоступне посилання з грудня 2019]
- Vespa orientalis [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- www.vespa-crabro.de
- www.vespa-bicolor.net [Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
