Шикачик волошковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шикачик волошковий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Шикачик (Coracina)
Вид: Шикачик волошковий
Coracina temminckii
(S. Müller, 1843)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Coracina temminckii
Віківиди: Coracina temminckii
ITIS: 559478
МСОП: 22706502
NCBI: 424850

Шика́чик волошковий[2] (Coracina temminckii) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Індонезії. Вид названий на честь голландського зоолога Конрада Якоба Темінка[3].

Довжина птаха становить 30 см. Самці мають переважно сизе забарвлення, крила у них мають яскравий кобальтовий відтінок. На обличчі темна "маска". Дзьоб великий, міцний.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[4]

  • C. t. temminckii (Müller, S, 1843) — північ Сулавесі;
  • C. t. rileyi Meise, 1931 — центр і південний схід Сулавесі;
  • C. t. tonkeana (Meyer, AB, 1903) — схід Сулавесі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Волошкові шикачики є ендеміками Сулавесі. Вони живуть у вологих, гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Coracina temminckii.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 381. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 квітня 2022.
  5. Riley, Jon (1 грудня 2000). Gunung Ambang. OBC Bulletin 32. Oriental Bird Club. Процитовано 16 липня 2014.