Шикін Йосип Васильович
Шикін Йосип Васильович | |
---|---|
Народився | 26 серпня (8 вересня) 1906 ![]() Q20155265?, Осановецьке сільське поселенняd, Гаврилово-Посадський район, Івановська область, СРСР ![]() |
Помер | 30 липня 1973[1] (66 років) ![]() Москва, РРФСР, СРСР[1] ![]() |
Поховання | Новодівичий цвинтар ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | дипломат, політик, воєначальник ![]() |
Знання мов | російська ![]() |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] ![]() |
Військове звання | генерал-полковник ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Нагороди | |
Йосип Васильович Шикін (8 вересня 1906, сеоло Личово Владимирської губернії, тепер Гаврилово-Посадського району Івановської області, Російська Федерація — 30 липня 1973, місто Москва) — радянський партійний і державний діяч, військовий політпрацівник, дипломат. Генерал-полковник (8.09.1945). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1956—1973). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Народився в селянській родині.
У 1931 році закінчив Комуністичний вищий навчальний заклад імені Крупської у Москві.
У 1931—1934 роках — завідувач навчально-виробничої частини школи фабрично-заводського навчання і завідувач відділу підготовки кадрів Горьковського автомобільного заводу.
У 1934—1939 роках — на партійній роботі в місті Горькому: 1-й секретар Автозаводського районного комітету ВКП(б) міста Горького.
З 1939 року — служба в Червоній армії. У 1939 році закінчив Курси вищого політичного складу РСЧА.
З листопада 1939 по серпень 1940 року — начальник Політичного відділу Військово-Електротехнічної Академії РСЧА.
У 1940—1941 роках — заступник начальника Управління політичної пропаганди Ленінградського військового округу. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.
У 1941—1942 роках — член Військової Ради Північного фронту, начальник Політичного управління Ленінградського і Волховського фронтів.
У липні 1942—1945 роках — заступник начальника Головного політичного управління РСЧА.
2 серпня — 20 грудня 1945 року — член Військової ради Головного командування радянських військ на Далекому Сході.
У вересні 1945 — лютому 1949 року — начальник Головного політичного управління Радянської армії.
У лютому 1949 — березні 1950 року — начальник Військово-політичної академії імені Леніна.
У березні 1950 — листопаді 1960 року — інспектор ЦК ВКП(б); заступник, 1-й заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.
24 листопада 1960 — 21 січня 1963 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Албанії. 27 вересня 1961 року відкликаний до Москви у зв'язку з погіршенням радянсько-албанських відносин.
У 1962—1965 роках — 1-й заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР.
У грудні 1965 — 30 липня 1973 року — 1-й заступник голови Комітету народного контролю СРСР.
- надзвичайний і повноважний посол (1960)
- генерал-майор (6.12.1942)
- генерал-лейтенант (7.02.1944)
- генерал-полковник (8.09.1945)
- два ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- два ордени Червоного Прапора
- орден Суворова I ступеня.
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- Биография в Справочнике по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Биография на proza.ru [Архівовано 22 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Шикин Иосиф Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Народились 8 вересня
- Народились 1906
- Уродженці Івановської області
- Померли 30 липня
- Померли 1973
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Генерал-полковники (СРСР)
- Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання
- Посли СРСР в Албанії