Шилівці
село Шилівці | |
---|---|
Церква Різдва Пр. Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Тер. громада | Клішковецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040050120035037 |
Облікова картка | Шилівці |
Основні дані | |
Перша згадка | 1652 |
Населення | 3028 |
Поштовий індекс | 60022 |
Телефонний код | +380 3731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°25′45″ пн. ш. 26°12′10″ сх. д. / 48.42917° пн. ш. 26.20278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
377 м |
Водойми | р. Рингач |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60022, с. Шилівці, вул. Миру, 53 |
Сільський голова | Гончар Станіслав Сергійович |
Карта | |
Мапа | |
Ши́лівці — село в Україні, у Клішковецькій громаді Дністровського району Чернівецької області.
Село славиться садівництвом та землеробством. Тут росте дуб, якому більше п'ятисот років. Із землі б'є багате мінералами джерело, воду якого розливають у пляшки і продають під маркою «Шилівчанка».
Село розташоване у підніжжі Хотинської височини на невеличкій річці Рингач, що бере свій початок у шилівському лісі. Рельєф села досить горбистий, з суттєвим підвищенням на заході, де починається Хотинська височина. Середня висота над рівнем моря с становить 377 метрів. Шилівці пронизані великою кількістю струмків та невеликою річкою — Рингач, яка протікаючи через центр села, ділить його на дві частини, також на території села є багато ставків і одне досить велике озеро. Через село проходить асфальтована дорога Т 2603 Чернівці — Хотин.
Походження назви села має свою цікаву історію. Колись тут жив чоловік, який шив одяг. Тож коли хтось до нього йшов, то казав: йду до Шила. Згодом це місце почали назвати Шилівці.
Про те, що село має справді давню історію, свідчать цікаві знахідки: кам'яні сокири, ножі, дерев'яні знаряддя праці із залізними наконечниками. Славилися шилівчани як майстри гончарської справи, вони виробляли посуд та прикрашали його орнаментом. Розкопки підтверджують те, що тут в IV–V ст. проживали слов'янські племена. З Х ст. село належало до Київської Русі, згодом до Галицького князівства. Подейкують, що у Шилівці проїжджав сам Данило Галицький. Потім тут панувало Молдовське князівство.
Перша документальна згадка про село Шилівці датується 1652 роком.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1732 особи (844 чоловічої статі та 892 — жіночої), налічувалось 287 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у селі, мешкало 2248 особи, налічувалось 432 двори, існували православна церква, школа, 9 лавок[2].
Під час Першої та Другої світових війн тут проходила лінія фронту і бойові дії. На території села, особливо багато в шилівському лісі, збереглися окопи та ями з тих часів. Місцеві жителі часто знаходять тут гільзи від автоматів, старі воєнні ножі, медальйони та каски солдат, іноді самі залишки солдат. Було знайдено і знешкоджено тут снаряд з воєнних часів. Саперів для цього викликали з Києва.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село Шилівці увійшло до складу Клішковецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
В селі існує православна церква, а також Церква християн адвентистів сьомого дня, двоповерхова школа 1-3 ступенів, млин, пекарня, є приватні підприємства. Село має власний кар'єр, де видобувається пісок, камінь, глина та суглинок.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3007 | 99.31% |
російська | 15 | 0.49% |
румунська | 5 | 0.17% |
гагаузька | 1 | 0.03% |
Усього | 3028 | 100% |
- Боднар Борис Миколайович – український медик, доктор медичних наук, Заслужений лікар України. Почесний громадянин Хотинського рйону. Народився 11 березня 1947 р. у с. Шилівці Хотинського району. У 1964 році вступив до Вашківецького медичного училища. Після завершення навчання служив у Радянській армії, виконував інтернаціональний обов’язок за кордоном, був учасником бойових дій. У 1975 р. закінчив Чернівецький медичний інститут. У 1983 р. захистив кандидатську, у 1998 р. – докторську дисертації. З 2000 р. завідував кафедрою дитячої хірургії Буковинської державної медичної академії. Автор 7 монографій, 28 винаходів, 32 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом виконано 7 кандидатських дисертацій. (Юхим Гусар).
- Боровкова Олександра Степанівна — заслужена артистка України, дикторка телебачення та ведуча телевізійного ефіру Буковини.
- Зборлюкова Алла Іванівна — артистка, журналістка, звукорежисер. Народилася 01.02.1949 р. у с. Шилівці. Закінчила Чернівецьке культосвітнє училище (1969). Працювала солісткою в Чернівецькій обласній філармонії. Із ВІА «Смерічка» брала участь у багатьох фестивалях: «Московські зорі», «Київська весна». Працювала в обласній універсальній науковій бібліотеці, Чернівецькій держтелерадіокомпанії. Померла 02.08.2004 р., м. Чернівці. (Юхим Гусар).
-
Церква Різдва Пр. Богородиці 1901 с. Шилівці
-
Церква Різдва Пр. Богородиці 1901 с. Шилівці
-
Хата з с. Шилівці
-
Вітряк, с. Шилівці
- Погода в селі Шилівці [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://koloryt.in.ua/shylivtsi/ [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] - історичні відомості про Шилівці
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 913)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 729-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернівецької області». офіційний сайт КМУ. Архів оригіналу за 28 квітня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |