Шиманюк Андрій Сергійович
| Андрій Шиманюк Шиманюк Андрій Сергійович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 13 грудня 1995 м. Шепетівка |
| Смерть | 15 січня 2024 (28 років) Харківська область |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2023—2024 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  ДШВ |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Андрі́й Сергі́йович Шиманю́к — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордену «За мужність» III ступеня[1]
Народився 13 грудня 1995 в місті Шепетівка[2]. Навчався в загальноосвітній школі № 4[3]
Після закінчення школи вирушив здобувати освіту до Хмельницького. Отримавши професію, вирішив залишитись у обласному центрі, тривалий час працював кухарем у ресторані[3].
Згодом Андрій одружився та, щоб забезпечити родину, вирушив на роботу за кордон. В молодій родині народилась донечка Софійка[3].
У березні 2023 року, не вагаючись, пішов до військкомату, записався добровольцем та мужньо став на захист Батьківщини в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[3]. Боронив країну на найгарячіших напрямках фронту: Херсонщина, Донеччина, Лиман та Куп'янськ.
Служив на посаді номер обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 95 ОДШБр[2][4]
За час служби приїздив додому двічі, вперше, коли в нього народився син — Матвійко і вдруге, коли той занедужав. Намагався якомога більше часу провести з близькими, батьками та родичами. Але щоразу він дуже переживав за побратимів та поспішав повернутись, казав, що не може їх залишити[3].
Отримав поранення під час евакуаційного виїзду по пораненого побратима від ворожого мінометного обстрілу[5]
- ↑ Указ президента України №215/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
- ↑ а б Шиманюк Андрій Сергійович.
- ↑ а б в г д Рятуючи життя пораненого солдата отримав смертельне поранення сам: у Шепетівці попрощались з Андрієм Шиманюком — Сайт міста Шепетівка.
- ↑ На щиті додому повертається солдат Шиманюк Андрій Сергійович — Сайт міста Шепетівка.
- ↑ Не було і тридцяти: орденами «За мужність» посмертно нагородили трьох Героїв з Шепетівщини.