Шина Белера
Шина Белера (шина Белера-Брауна) — спеціальна шина для іммобілізації переломів кісток нижньої кінцівки під час лікування методом скелетного витягування. Впроваджена для лікування переломів австрійським травматологом, професором Лоренцом Белером в 1920х роках, активно використовується фактично в незмінному вигляді травматологами по всьому світу.[1][2] В англомовній літературі позначається як англ. Bohler-Braun splint або англ. Bohler-Braun frame.
В 1916 році, після участі в Першій світовій війні, та хвороби, Лоренц Белер стає головою лазарету для легкопоранених, який потім перетворюється в повноцінний фронтовий госпіталь. Під час роботи в госпіталі, Белер вперше формує основні принципи лікування переломів — стабільна фіксація перелому, максимальний спокій пошкодженої кінцівки з одночасними рухами в суміжних суглобах. Для досягнення цих принципів, Белер активно використовував якісну гіпсову іммобілізацію, шини та скелетне витягування. Всі ці принципи та засоби, розроблені Белером самостійно в подальшому їм вдосконалювалися[3].
Дослідники відзначають, вклад Лоренца Белера саме в раціоналізацію та стандартизацію методів лікування переломів, які він почав впроваджувати ще під час Першої світової війни. В документах професора збереглось фото використання ним шини Брауна (запропонованою німецьким хірургом Генріхом Брауном, автором методу місцевої та регіонарної анестезії) під час лікування поранених методом скелетного витягування в 1918 році.[4]
До 1930 року, він видає біля 400 наукових робіт, та в 1929 році власну монографію «Die Technik der Knochenbruchbehandlung»[3] Ці факти, а також постійні навчання лікарів в новій клініці Белера, сприяють розповсюдженню його методів лікування у світі, а у наукових працях шина для нижньої кінцівки починає іменуватися як «шина Белера-Брауна».[5][6][7] В англомовних джерелах і досі така шина іменується як «шина (або рама) Белера-Брауна», однак у радянській та сучасній вітчизняній медичній літературі стійко закріпився термін «шина Белера»[1][8].
В 1960 році Лоренц Белер відвідує Інститут ортопедії та травматології ім. Р. Р. Вредена в м. Санкт-Петербург, де під час обходу по клінічним підрозділам, помічає шину власної конструкції, та зазначає лікарям: «що він у власній клініці вже їх не використовує, тому що вони стандартні, а люди не стандартні».[3] Однак, не дивлячись на власну думку Белера, та намагання модифікувати численними авторами конструкцію такої шини, вона досі використовується в медичній практиці в оригінальній конструкції.
Шина Белера виготовляться в промислових умовах з металевого каркасу (нержавіючого або пофарбованого) та має 3 шківи (невеликі пластикові або металеві колеса які полегшують ковзання дроту з вагою, та дозоляють змінювати напрямок сили витягування). Довжина, ширина та висота шини залежить від конкретного виробника, однак в середньому:[9]
- Довжина — 80 см.
- Ширина — 60 см
- Висота — 70-80 см.
В умовах обмежених ресурсів, МКЧХ у своїх рекомендації по лікування травм в період військових конфліктів, описує досвід виготовлення шин Белера з підручних матеріалів (наприклад дерев'яних дощок) по наведеним кресленням.[10]
В наукових публікаціях є багато описаних модифікацій шини Белера (та різноманітних приставок до неї)[11][12][13], а також зареєстрованих пантенів винаходів, що начеб-то покращували виріб,[14][15] однак місце в практичному використанні вони не посіли.
Лікарі МКЧХ в своїй практиці іноді використовують дещо модифіковану шину Белера[16]
Перед використанням на металевий каркас шини Белера навішується або спеціальний тканинний гамачок[17] або вона бинтується звичайним широким марлевим бинтом (еластичним бинтом)[18]. Шина встановлюється на ліжко пацієнта (можливо використання ліжок без бокових стінок)[9]
Шина може використовуватися при переломах кісток нижньої кінцівки (переломи стегна, гомілки, кісток стопи) методом скелетного витягування.[1]
Після використання, тканина утилізується, а каркас шини обробляється дезинфікуючими засобами.
- ↑ а б в Ключевский В. В. (1991). Скелетное вытяжение. Ленинград: Медицина. с. 10. ISBN 5-225-01324-4.
- ↑ WHO:The WHO EMT Secretariat contributed to the concept, design, meetings, writing and editing of this work. ICRC: International Committee of the Red Cross. The development of this Field Guide has been made possible by a grant of the AO Foundation, Davos, Switzerland. MANAGEMENT OF LIMB INJURIES During disasters and conflicts (PDF). https://extranet.who.int/.
- ↑ а б в З.К. Башуров (2011). Лоренц Белер (1885-1973). Журнал Травматология и ортопедия России.
- ↑ Документи Бьолера, Інститут історії медицини Віденського університету.
- ↑ A. Tudor Hart. Splints for Fractured Femur. Br Med J. 1939 Jul 8; 2(4096): 87. PMCID: PMC2178476.
- ↑ Eric L Farquharson (January 1938). Fractures of the shaft of the femur a new method of traction and immobilization. British Journal of Surgery, Volume 25, Issue 99, Pages 592–602,.
- ↑ Kaysen, Ralph (1934-11). Treatment of Fractures—By the Böhler Methods. California and Western Medicine. Т. 41, № 5. с. 302—306. ISSN 0093-4038. PMC 1751972. PMID 18743072. Процитовано 19 вересня 2024.
- ↑ за ред.: Голки Г. Г., Бур’янова О. А., Климовицького В. (2013). Травматологія та ортопедія : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів. Вінниця: Нова Книга. с. 201. ISBN 978-966-382-496-3.
- ↑ а б Splint, Behler-Braun, 70cm, size 2, 3 pulley, foldable - Standard products catalogue IFRC ICRC. itemscatalogue.redcross.int. Процитовано 19 вересня 2024.
- ↑ К. Жианну, М. Балдан, А. Молде (2013). Военно-полевая хирургия. Работа хирургов в условиях ограниченности ресурсов во время вооруженных конфликтов и других ситуаций насилия. Том 2. МККК. с. 160.
- ↑ Гусейнов, А. Г. «КОНСОЛЬНАЯ ПРИСТАВКА К ШИНЕ БЕЛЕРА ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ СКЕЛЕТНОГО ВЫТЯЖЕНИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПЕРЕЛОМОВ КОСТЕЙ ГОЛЕНИ.» (2004).
- ↑ Прокопьев, Н. Я., and А. Н. Прокопьев. «РЕПОНИРУЮЩЕ-ФИКСИРУЮЩИЙ ПЕЛОТ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ПЕРЕЛОМОВ КОСТЕЙ ГОЛЕНИ.» (2004).
- ↑ Мычинко, Юрий Петрович, and Константин Сергеевич Сергеев. «ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ШИНА ДЛЯ СКЕЛЕТНОГО ВЫТЯЖЕНИЯ НИЖНЕЙ КОНЕЧНОСТИ (ВАРИАНТЫ).» (2009).
- ↑ Устройство коптюха в. в. для скелетного вытяжения — SU 1258399. patents.su. Процитовано 19 вересня 2024.
- ↑ [1], Соляников, Александр Константинович & Валерий Раисович Хазыгалиев, "Устройство для продолжительной иммобилизации и вытяжения при переломе костей голени в предоперационном периоде"
- ↑ International Committee of the Red Cross (ICRC) (15 січня 2016), War surgery in DR Congo: A new splint for the wounded, процитовано 19 вересня 2024
- ↑ Шина Беллера. inkommed.ru. Процитовано 19 вересня 2024.
- ↑ 24 Підготовка шини Беллера.