Перейти до вмісту

Шинкаренко Катерина Сергіївна

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шинкаренко.
Шинкаренко Катерина Сергіївна
 Солдат
Загальна інформація
Народження1994(1994)
Краматорськ, Донецька область, Україна
Смерть22 лютого 2024(2024-02-22)
між селами Ласточкине і Сєверне, Донецька область, Україна
ПохованняОстрог, Рівненська область
Псевдо«Віскі»
Військова служба
Роки служби2022 — 2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 53 ОМБр
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Міністерства оборони України – медаль «Хрест доблесті»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Катери́на Сергі́ївна Шинкаре́нко (1994, Краматорськ, Донецька область, Україна — 22 лютого 2024, між селами Ласточкине і Сєверне, Донецька область, Україна) — українська військова, снайперка роти снайперів 53-ї окремої механізованої бригади[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася у Краматорську у 1994 році. Захоплювалася подорожами і велоспортом, брала участь у велопробігах на Донеччині. У Краматорську була відома як активістка велоруху[2], мріяла проїхати дистанцію Париж — Брест — Париж на велосипеді[3][4].

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну через постійні обстріли переїхала разом з родиною в місто Острог на Рівненщині до знайомих[5]. У 2022 році долучилася до лав Збройних сил України, служила на посаді снайперки в роті снайперів 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха[6].

Прикриваючи українські сили під час відходу з Авдіївки, загинула 22 лютого 2024 року: зазнала смертельного поранення в бою на ділянці Ласточкине — Сєверне[7]. Тривалий час тіло Катерини перебувало в тилу ворога, через що лише в квітні його змогли вивезти та впізнати[8][1].

Прощання з Катериною Шинкаренко відбулося на Майдані Свободи 16 квітня[8], заупокійна служба пройшла у Свято-Миколаївській церкві[9][7], похована в місті Острог на Алеї Героїв[10][11].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Чоловік — Андрій Божко[11].
  • Син — Денис[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Карбунар, Надія (14 квітня 2024). На фронті загинула снайперка Катерина Шинкаренко. Главком. Процитовано 31 серпня 2024.
  2. ↑ На авдіївському напрямку загинула снайпер із Краматорська Катерина Шинкаренко. Kramatorsk.Info. 15 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
  3. ↑ Лапікоцька, Крістіна; Данилишина, Ольга (16 квітня 2024). «Вона прикривала хлопців, які відходили»: на Рівненщині попрощалися зі снайперкою Катериною Шинкаренко. Суспільне. Процитовано 31 серпня 2024.
  4. ↑ Щербан, Раїса (24 червня 2024). Шинкаренко Катерина Сергіївна, позивний «Віскі». Революція гідності. Війна. Рівненщина. Процитовано 31 серпня 2024.
  5. ↑ Климчук, Тетяна (14 квітня 2024). На фронті загинули Катерина Шинкаренко та Максим Городнюк з Рівненщини. Суспільне. Процитовано 31 серпня 2024.
  6. ↑ Журавель, Вікторія (16 квітня 2024). Їй назавжди залишиться 30: вшануймо хвилиною мовчання снайперку Катерину Шинкаренко, яка загинула поблизу Авдіївки. Вільне Радіо. Процитовано 31 серпня 2024.
  7. ↑ а б Жукова, Людмила (15 квітня 2024). Навіки 30. Під час відходу з Авдіївки загинула снайперка Катерина Шинкаренко. РБК Україна. Процитовано 31 серпня 2024.
  8. ↑ а б Під час відходу з Авдіївки загинула снайперка Катерина Шинкаренко. UAZMI. 15 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
  9. ↑ Героїня Катерина Шинкаренко повертається додому. Острозька міська рада. 15 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
  10. ↑ Загинула під час відходу з Авдіївки: у вівторок Острог попрощається із 30-річною снайперкою Катериною Шинкаренко. Еспресо. 15 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.
  11. ↑ а б в Защищая Украину, погибла снайпер роты снайперов 53 ОМБр Катерина Шинкаренко (рос.). Kherson.NET. 15 квітня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Герої не вмирають
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шинкаренко_Катерина_Сергіївна&oldid=43501672