Шинкаренко Олександр Олександрович
| Олександр Шинкаренко Шинкаренко Олександр Олександрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 24 жовтня 1991 Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 6 травня 2022 (30 років) с. Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Шинкаре́нко — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Олександр Шинкаренко народився 24 жовтня 1991 року на Полтавщині. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Олександр Шинкаренко обіймав військову посаду бойового медика 2-го десантно-штурмового взводу в/ч А1493. Загинув під час масованого обстрілу села Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області 6 травня 2022 року. Чин прощання із Олександром Шинкаренком та загиблими співслуживцями старшим солдатом Євгенієм Горенком, солдатами Юрій Гапулою, Сергієм Коротченком, Микитою Луговим та Дмитром Рябичем, а також старшим солдатом Євгеном Цукановим й солдатом Олександром Дерієм відбувся 10 травня 2022 року біля Свято-Успенського кафедрального собору Полтави. Поховали загиблого 10 травня 2022 року на Затуринському кладовищі Полтави[1][2][3][4][5][6].
20 січня 2023 року з нагоди Дня Соборності України начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін, народний депутат України Олексій Устенко та перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко у Полтавській обласній філармонії вручили ордени «За мужність» родинам полеглих воїнів Олександра Шинкаренка, Микити Лугового, Євгенія Горенка, Сергія Модіна, Максима Фесенка, Олександра Новака та Назарія Діброви.
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
- ↑ У Хоролі попрощалися з двома військовими, які загинули у війні з російськими окупантами. Новини Полтавщини (укр.). 11 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ Молоді життя, обірвані війною: Хорольщина попрощалася з Героями України… :: horol.com.ua. horol.com.ua. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві провели в останній путь дев’ятьох воїнів, які загинули в боях на Запоріжжі. ФОТО. kolo.news (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві попрощалися з дев’ятьма військовими, які захищали Запорізьку область від росіян. Новини Полтавщини (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ У Полтаві попрощаються із дев’ятьма захисниками. ІРТ Полтава (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023. [Архівовано 2023-01-27 у Wayback Machine.]
- ↑ У Полтаві попрощалися із десятьма воїнами: як це було. Суспільне Новини (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ Понад 400 воїнів нагороджені орденами й медалями, серед них – Ярина Чорногуз. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
- Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»