Шипуватий веслоніг
| Шипуватий веслоніг | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Nycticalus pictus
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Hazelia Edwardtayloria | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Шипуватий веслоніг (Nyctixalus) — рід земноводних підродини Rhacophorinae з родини Веслоногі. Має 3 види. Інша назва «індонезійська деревна жаба».
Загальна довжина представників цього роду коливається від 2,5 до 4,5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова дещо витягнута, невелика. Око із горизонтальною зіницею. Тулуб невеликий, у деяких представників — сплощений. Шкіра має численні горбики (у різних видів вони розташовані по-своєму) або шипиками. звідси й походить назва цього роду. Кінцівки тонкі та довгі, без плавальних перетинок, проте із присосками. Пальці стирчать у боки. Забарвлення буре, світло-коричневе, червоне або помаранчеве. Можуть бути присутні на спині світлі плямочки або цятки.
Полюбляють тропічні та субтропічні ліси, рівнини із рясною рослинністю. Зустрічаються на висоті до 1600 м над рівнем моря. Активні у присмерку. Живляться дрібними безхребетними.
Це яйцекладні амфібії.
Мешкають у Південно-Східній Азії.
- Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist.. Species 2000: Reading, UK.. Retrieved on 24 september 2012.